КОНСИСТЕНЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
консисте́нція «ступінь щільності або густини речовини»
запозичення з латинської мови;
слат. consistentia «склад, густота; стан, положення» пов’язане з лат. consisto «стаю; затримуюся, зупиняюся; складаюся з чогось», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова sisto «ставлю; споруджую; зміцнюю»;
р. болг. конси сте́нция, бр. кансістэ́нцыя «тс.», ст. консистенция «перебування» (1686), п. konsystencja «консистенція; (ст.) постій, місце розквартирування війська», ч. konsistence «консистенція», konzistence, слц. konzistencia, вл. konsistenca, схв. конзистèнција, слн. konsisténca, konzisténca «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кансістэ́нцыя «тс.» | білоруська |
| конси сте́нция | болгарська |
| konsistenca | верхньолужицька |
| consisto «стаю; затримуюся, зупиняюся; складаюся з чогось» | латинська |
| konsystencja «консистенція; (ст.) постій, місце розквартирування війська» | польська |
| конси сте́нция | російська |
| конзистèнција | сербохорватська |
| consistentia «склад, густота; стан, положення» | середньолатинська |
| konzistencia | словацька |
| konsisténca «тс.» | словенська |
| konzisténca «тс.» | словенська |
| konsistence «консистенція» | чеська |
| konzistence «консистенція» | чеська |
| com- «з-» (con-) | ? |
| sisto «ставлю; споруджую; зміцнюю» | ? |
| консистенция «перебування» (1686) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України