КОНОПАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

конопа́тити «забивати, затикати щілини, діри мохом, клоччям»

псл. (сх.) [konopatiti], похідне від konopatь (пор. укр. [коно́пать] «матеріали для конопачення суден», р. (діал., ст.) ко́нопать «коноплі, мох, клоччя для конопачення суден»), що через konopatъ «коноплястий» зводиться до псл. *konopja «коноплі»;
менш обґрунтоване виведення (Фасмер II 311) від іт. calafatare «конопатити», що походить від ар. qalafa (qallaf) «конопатити кораблі»;
р. конопа́тить, [коноплова́ть] «конопатити», ст. конопатити (1584), бр. канапа́ціць, канапа́тчык, п. [konopacič], заст. konopaczyć, ч. заст. konopačiti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

конопа́тка «маленька залізна лопаточка для конопачення»
конопа́тник
коно́пать «матеріали для конопачення суден»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
qalafa «конопатити кораблі» (qallaf) арабська
канапа́ціць білоруська
calafatare «конопатити» італійська
konopacič польська
*konopja «коноплі» праслов’янська
конопа́тить російська
коноплова́ть «конопатити» українська
канапа́тчык українська
konopačiti чеська
ко́нопать «коноплі, мох, клоччя для конопачення суден» ?
konopatit (пор. укр. [коно́пать] «матеріали для конопачення суден», р. (діал., ст.) ко́нопать «коноплі, мох, клоччя для конопачення суден») ?
konopatъ «коноплястий» ?
конопатити (1584) ?
konopaczyć ?
konopačiti ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України