КОНОЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коно́зити «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»
псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);
в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»);
п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за
«вередунка, задирака»
коно́зливий
«вередливий, задерикуватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| konozić «намовляти, посилено наполягати» | польська |
| ko-noziti | праслов’янська |
| низа́ти (пор. (за-)но́за | українська |
| konozić się «виявляти нетерпіння, поспішати» | українська |
| *ko-noza | ? |
| nizati | ? |
| ko- (пор. [ко-вертати] «повертати») | ? |
| низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти») | ? |
сконози́ти «мучити»
очевидно, пов’язане з [коно́зити] «корчити, морщити» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коно́зити «корчити, морщити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України