КОНКУРС — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́нкурс «змагання з метою виявлення найкращого з учасників; відбір претендентів на заміщення деяких посад»
запозичене, можливо, через польське посередництво, з латинської мови;
лат. concursus «скупчення; зіткнення, зустріч; бій; сприяння; допомога; суперництво, участь у змаганні, конкуренція» є похідним від дієслова concurro «стикаюся, зустрічаюся; збігаюся; роблю наскоки; суперничаю», утвореного за допомогою префікса com(con-) «з-» від дієслова curro «біжу»;
р. бр. м. ко́нкурс, п. ч. вл. konkurs, слц. konkurz, болг. конку́рс, схв. кòнкурс, слн. konkúrz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́нкурсник
«учасник конкурсу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́нкурс | білоруська |
| конку́рс | болгарська |
| konkurs | верхньолужицька |
| concursus «скупчення; зіткнення, зустріч; бій; сприяння; допомога; суперництво, участь у змаганні, конкуренція» | латинська |
| ко́нкурс | македонська |
| konkurs | польська |
| ко́нкурс | російська |
| кòнкурс | сербохорватська |
| konkurz | словацька |
| konkúrz | словенська |
| konkurs | чеська |
| concurro «стикаюся, зустрічаюся; збігаюся; роблю наскоки; суперничаю» | ? |
| com(con-) «з-» | ? |
| curro «біжу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України