КОНКУРЕНТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
конкуре́нція «суперництво»
запозичене, можливо, через польське посередництво, з латинської мови;
слат. concurrentia «змагання, суперництво» походить від лат. concurrere «збігатися, зустрічатися; скупчуватися; стикатися; змагатися, конкурувати», що складається з префікса com- (con-) «з-» і дієслова currere «бігти, поспішати; змагатися з бігу»;
р. болг. конкуре́нция, бр. канкурэ́нцыя, п. konkurencja, ч. konkurence, слц. konkurencia, вл. konkurenca, м. конкуренција, схв. конкурèнција, слн. konkurénca;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конкуре́нт
конкурува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канкурэ́нцыя | білоруська |
| конкуре́нция | болгарська |
| konkurenca | верхньолужицька |
| concurrere «збігатися, зустрічатися; скупчуватися; стикатися; змагатися, конкурувати» | латинська |
| конкуренција | македонська |
| konkurencja | польська |
| конкуре́нция | російська |
| конкурèнција | сербохорватська |
| concurrentia «змагання, суперництво» | середньолатинська |
| konkurencia | словацька |
| konkurénca | словенська |
| konkurence | чеська |
| com- «з-» (con-) | ? |
| currere «бігти, поспішати; змагатися з бігу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України