КОНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́нка «міська залізниця з кінною тягою; вагон цієї залізниці» (заст.)
запозичення з російської мови;
р. ко́нка «тс.» виникло, мабуть, як розмовне скорочення словосполуки конно-железная дорога, до складу якої входить основа прикметника ко́нный, похідного від конь, спорідненого з укр. кінь;
бр. ко́нка, ч. koňka, слц. koňka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́нка | білоруська |
| ко́нка «тс.» | російська |
| koňka | словацька |
| кінь | українська |
| koňka | чеська |
| конно-железная дорога | ? |
| ко́нный | ? |
| конь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України