КОНДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
конда́ «некладений кабан, кнур; кладений кабан; свиня з поросятами»
запозичення з угорської мови;
походження уг. konda «стадо свиней», kondás «свинар» не з’ясоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґонда́
конда́ш
«свинопас, свинар»
конді́й
«тс.»
кондю́к
«малий кнур»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| konda «стадо свиней» | угорська |
| kondás «свинар» | ? |
кундо́сити «смикати, рвати, термосити»
очевидно, зворотне запозичення з якоїсь балтійської мови, що може зводитись до балт. *kundas «куделя; волосся» (мор. лит. kuõdas «чуб»)» як відбиття псл. *kǫda (-у) «куделя» (пор. болг. (сх.) [ко́нди, ко́нда] «куделя, вичіски льону, конопель»), спільного за походженням із псл. *kǫdělь, *kǫdelja, укр. куде́ля: початкове значения дієслова мало бути «тіпати, терти (льон, куделю)» (пор.: Було не савити, не варварити, не амбросити, але куделю було кундосити – Номис 4007);
бр. [кундо́сиць] «дерти за волосся, тягати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конто́сити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kundas «куделя; волосся» (мор. лит. kuõdas «чуб»)» як відбиття | балтійські |
| кундо́сиць «дерти за волосся, тягати» | білоруська |
| *kǫda «куделя» (-у)(пор. болг. (сх.) | праслов’янська |
| *kǫdělь | праслов’янська |
| куде́ля «тіпати, терти (льон, куделю)» (пор.: Було не савити, не варварити, не амбросити, але куделю було кундосити -- Номис 4007) | українська |
| ко́нди «куделя, вичіски льону, конопель» | ? |
| ко́нда «куделя, вичіски льону, конопель» | ? |
| *kǫdelja | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України