КОНВУЛЬСІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
конву́льсія «мимовільні скорочення мускулатури тіла; сильні корчі всього тіла»
запозичення з латинської мови;
лат. convulsio «судорога, корчі, конвульсія» є похідним від дієслова convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю», утвореного за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву», з яким пов’язане лат. lana «вовна», споріднене з псл. *vьlna, укр. во́вна;
р. конву́льсия, бр. канву́льсія, п. konwulsja, ч. konvulse, konvulze, слц. konvulzia, болг. Конву́лсия, м. конвулзија, схв. konvùlzija, слн. konvulzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конвульси́вний
конвульсі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канву́льсія | білоруська |
| Конву́лсия | болгарська |
| convulsio «судорога, корчі, конвульсія» | латинська |
| lana «вовна» | латинська |
| конвулзија | македонська |
| konwulsja | польська |
| *v | праслов’янська |
| конву́льсия | російська |
| konvùlzija | сербохорватська |
| konvulzia | словацька |
| konvulzíja | словенська |
| во́вна | українська |
| konvulse | чеська |
| konvulze | чеська |
| convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю» | ? |
| соm(соn-) «з-» | ? |
| vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України