КОНВЕНЦІЙНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
конве́нція «угода, міжнародний договір; договір між підприємствами і організаціями»
запозичення з латинської мови;
лат. konventio «народні збори; зближення, зустріч; договір, угода» пов’язане з дієсловом convenio «сходжуся, збираюся; зустрічаюся; погоджуюся, домовляюся», утвореним за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова venio «приходжу, доходжу»;
р. болг. Конве́нция, бр. канвенцыя, п. konwencja, ч. konvence, слц. konvencia, вл. konwencija, м. Конве́нциja, схв. конвèнција, слн. konvéncija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конвенці́йний
конвенціона́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
канвенцыя | білоруська |
Конве́нция | болгарська |
konwencija | верхньолужицька |
konventio «народні збори; зближення, зустріч; договір, угода» | латинська |
Конве́нциja | македонська |
konwencja | польська |
Конве́нция | російська |
конвèнција | сербохорватська |
konvencia | словацька |
konvéncija | словенська |
konvence | чеська |
convenio «сходжуся, збираюся; зустрічаюся; погоджуюся, домовляюся» | ? |
соm(соn-) «з-» | ? |
venio «приходжу, доходжу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України