КОМІСІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
комі́сія
очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської;
слат. *commissio «доручення», лат. commissio «збирання; поєднання, зв’язок; змагання; промова» пов’язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з’єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. мі́сія;
р. коми́ссия, бр. камі́сія, п. komisja, ч. komise, слц. komisia, вл. komisija, болг. коми́сия, м. коми́сија, схв. комùcиja, слн. komisíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
комісі́йний
комісіоне́р
перекомі́сія
«повторний огляд комісією»
підкомі́сія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| камі́сія | білоруська |
| коми́сия | болгарська |
| komisija | верхньолужицька |
| commissio «збирання; поєднання, зв’язок; змагання; промова» | латинська |
| committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з’єдную; доручаю» | латинська |
| коми́сија | македонська |
| komisja | польська |
| коми́ссия | російська |
| комùcиja | сербохорватська |
| *commissio «доручення» | середньолатинська |
| komisia | словацька |
| komisíja | словенська |
| мі́сія | українська |
| komise | чеська |
| com- «з-» | ? |
| mitto «кидаю, випускаю, посилаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України