КОМІРЦІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
коміре́ць «заглиблення у віконній рамі для скла»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
комірчик
«тс.»
ко́мір «смужка в одязі коло шиї»
запозичення з польської мови;
п. kołnierz «комір», як і вл. kornar, схв. кȍлијер, кȍлūр «тс.», слн. kolér «тс.; верхня планка ярма», походить від свн. kolner (koller, kollier) «комір, хомут», яке через фр. ст. collier «частина обладунку, що закриває шию; ошийник; хомут» зводиться до слат. collare (collarium) «комір; оздоба на шию; ошийник», що походить від лат. collum «шия», спорідненого з гот. двн. дангл. hals «тс.», псл. kolo, укр. ко́ло;
р. [ковне́p, ко́вне́рь, κо́вник], бр. каўне́р, ст. колнеръ (1515);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кавне́р
«тс.»
ко́вмір
ко́внір
ком'є́р
коміре́ць
ко́мні́р
конір
підкоміре́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каўне́р | білоруська |
| kornar | верхньолужицька |
| hals «тс.» | готська |
| hals «тс.» | давньоанглійська |
| hals «тс.» | давньоверхньонімецька |
| collum «шия» | латинська |
| kołnierz «комір» | польська |
| kolo | праслов’янська |
| ковне́p | російська |
| кȍлијер | сербохорватська |
| kolner «комір, хомут» (koller, kollier) | середньоверхньнімецька |
| collare «комір; оздоба на шию; ошийник» (collarium) | середньолатинська |
| kolér «тс.; верхня планка ярма» | словенська |
| ко́ло | українська |
| ко́вне́рь | українська |
| κо́вник | українська |
| collier «частина обладунку, що закриває шию; ошийник; хомут» | французька |
| кȍлūр «тс.» | ? |
| collier «частина обладунку, що закриває шию; ошийник; хомут» | ? |
| колнеръ (1515) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України