КОМПОНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
компа́нія «товариство; [військовий загін]»
через польське посередництво запозичено з італійської мови;
іт. compagnia «товариство» походить від нар.-лат. *compānia, утвореного за допомогою прийменника cum «разом» від іменника panis «хліб», пов’язаного з pāsco «годую, пасу», спорідненим з псл. pasti, укр. па́сти;
первісне значення – «група людей, що разом їсть хліб»;
р. болг. компа́ния, бр. кампанія, п. kompania, ч. kompanie, слц. kompánia, вл. kompanija, м. компанија, схв. компàнија, слн. Kompaníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ковпанува́ти
«бути колегою по роботі»
компани́ст
«товариш»
компані́єць
«козак легкокінного гетьманського полку»
(іст.)
компані́йський
компані́йці
«легка регулярна кіннота»
(іст.)
компані́йщик
«тс.»
компа́нство
«вояцтво»
(іст.)
компанчик
«солдат»
компаньйо́н
компонува́ти
«товаришувати»
кумпа́н
«компаньйон»
кумпа́нія
«товариство»
кумпа́нство
«товариство; (іст.) вояцтво Я»
кунпа́нія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кампанія | білоруська |
| компа́ния | болгарська |
| kompanija | верхньолужицька |
| compagnia «товариство» | італійська |
| компанија | македонська |
| *compānia | народнолатинська |
| kompania | польська |
| pasti | праслов’янська |
| компа́ния | російська |
| компàнија | сербохорватська |
| kompánia | словацька |
| Kompaníja | словенська |
| па́сти | українська |
| kompanie | чеська |
| cum «разом» | ? |
| panis «хліб» | ? |
| pāsco «годую, пасу» | ? |
компози́ція «структура художнього твору; музичний твір; складання музичних творів»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Kompositión «композиція, музичний твір; склад», фр. composition «тс.; складання, створення» походять від лат. compositio «складання розміщення; створення; упорядкування», пов’язаного з compōno «складаю; створюю, упорядковую», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова рōnо (*posino) «кладу, кидаю; розміщую», до якого зводиться також укр. по́за;
слово компози́тор запозичено з французької чи італійської мови;
фр. compositeur «композитор», іт. compositore «тс.» походять від лат. compositor «укладач, автор; організатор; редактор», пов’язаного з compōno, від якого виводиться й укр. компонува́ти;
р. болг. компози́ция, бр. кампазі́цыя, п. kompozycja, ч. kompozice, слц. kompozícia, вл. kompozicija, м. схв. компози́ција, слн. kompozícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
компози́тор
композиці́йний
компоне́нт
компони́ста
«композитор»
компоно́вка
«створювання, творчість»
компонувальний
компонува́ти
«створювати композицію картини, мелодію та ін.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кампазі́цыя | білоруська |
| компози́ция | болгарська |
| kompozicija | верхньолужицька |
| compositore «тс.» | італійська |
| compositio «складання розміщення; створення; упорядкування» | латинська |
| compositor «укладач, автор; організатор; редактор» | латинська |
| компози́ција | македонська |
| Kompositión «композиція, музичний твір; склад» | німецька |
| kompozycja | польська |
| компози́ция | російська |
| компози́ција | сербохорватська |
| kompozícia | словацька |
| kompozícija | словенська |
| по́за | українська |
| компонува́ти | українська |
| composition «тс.; складання, створення» | французька |
| compositeur «композитор» | французька |
| kompozice | чеська |
| compōno «складаю; створюю, упорядковую» | ? |
| com- «з-» | ? |
| компози́тор | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України