КОМПЛЕКС — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́мплекс «сукупність об’єктів, що становлять єдине ціле»
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Kompléx, фр. complexe, англ. complex походять від лат. complexus «охоплювання; обійми; зв’язок, сполучення; побудова», пов’язаного з дієсловом complector «охоплюю, обіймаю», утвореним з префікса com- «з-» і основи дієслова plecto «плету, сплітаю», спорідненого з двн. flehtan «плести», нвн. flechten, псл. plesti «тс.»;
ρ. бр. м. ко́мплекс, п. вл. kompleks, ч. слц. komplex, болг. компле́кс, схв. кòмплекс, слн. kompléks;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| complex | англійська |
| ко́мплекс | білоруська |
| компле́кс | болгарська |
| kompleks | верхньолужицька |
| flehtan «плести» | давньоверхньонімецька |
| complexus «охоплювання; обійми; зв’язок, сполучення; побудова» | латинська |
| ко́мплекс | македонська |
| Kompléx | німецька |
| flechten | нововерхньонімецька |
| kompleks | польська |
| plesti «тс.» | праслов’янська |
| кòмплекс | сербохорватська |
| komplex | словацька |
| kompléks | словенська |
| complexe | французька |
| komplex | чеська |
| complector «охоплюю, обіймаю» | ? |
| com- «з-» | ? |
| plecto «плету, сплітаю» | ? |
| ко́мплекс | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України