КОМПАСУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́мпас
очевидно, запозичення з німецької мови;
нвн. Kómpass «компас» походить від іт. compasso «циркуль; (ст.) стрілка компаса», похідного від compassare «міряти циркулем», яке продовжує нар.-лат. *compassāre «міряти» (букв. «міряти кроками»), утворене від лат. passus «крок» за допомогою префікса co(m)-;
р. ко́мпа́с, бр. ко́мпас, ст. конпасъ (1589), п. ч. слц. вл. kompas, болг. компа́с, м. компас, схв. кòмпас, слн. kompás;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́мпас | білоруська |
| компа́с | болгарська |
| kompas | верхньолужицька |
| compasso «циркуль; (ст.) стрілка компаса» | італійська |
| passus «крок» | латинська |
| компас | македонська |
| *compassāre «міряти» (букв. «міряти кроками») | народнолатинська |
| Kómpass «компас» | нововерхньонімецька |
| kompas | польська |
| ко́мпа́с | російська |
| кòмпас | сербохорватська |
| kompas | словацька |
| kompás | словенська |
| kompas | чеська |
| compassare «міряти циркулем» | ? |
| co(m)- | ? |
| конпасъ (1589) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України