КОМОЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
комо́лий «безрогий»
псл. komolъ «безрогий; тупий, зрізаний», очевидно, пов’язане чергуванням суфіксальних голосних із сх.-сл. [komeljь] «товстий кінець колоди; оцупок дерева», укр. [коме́ль] «тс.», що зводиться до псл. komъ «брила, грудка», укр. [кім] «тс.», і чергуванням початкових кореневих приголосних – із зах.сл. [*gomolъ] «безрогий», п. ст. gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений»› ч. мор. [gomol’a] «безрога корова», нл. gomoły «безрогий, затуплений», спорідненими з лит. gamulà «безрога худоби на», gãmulas «безрогий» і псл. *gomóla «брила, грудка», укр. [гомі́лка] «головка сиру»;
можливе також зближення з п. komolec «жердина, до якої прикріплюються краї невода», ч. мор. [chomolec] «вид сітки для раків», схв. кòмолац «ліктьова кістка», слн. komólec «лікоть; міра довжини; лопатка (у тварин); пагорб»;
зіставляється ще з двн. hamal «скалічений», нвн. Hammel «(кастрований) баран» та дінд. śámalam «помилка, вада, шкода, втрата» (Machek IF 53, 89–90);
проблематичним є пов’язання з гр. κολοβός «скалічений» (Machek LP 5, 84; ESJČ 271);
р. комо́лый «тс. (про худобу); [однорогий; гладкий, рівний; незавершений, недобудований (про будинок, споруду); тупий, без верхньої частини; безплідний чоловік!», [комла́тый] «безрогий», [комла́ться] «битися (про безрогу худобину)», п. ст. komoły «безрогий», ч. komolý «тупий, куций, зрізаний», слн. [komól] «безрогий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
κολοβός «скалічений» | грецька |
hamal «скалічений» | давньоверхньонімецька |
śámalam «помилка, вада, шкода, втрата» | давньоіндійська |
gamulà «безрога худоби на» | литовська |
gomol'a «безрога корова» | моравське |
chomolec «вид сітки для раків» | моравське |
gomoły «безрогий, затуплений» | нижньолужицька |
Hammel «(кастрований) баран» | нововерхньонімецька |
gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений» | польська |
komolec «жердина, до якої прикріплюються краї невода» | польська |
komoły «безрогий» | польська |
komolъ «безрогий; тупий, зрізаний» | праслов’янська |
komъ «брила, грудка» | праслов’янська |
*gomóla «брила, грудка» | праслов’янська |
комо́лый «тс. (про худобу); [однорогий; гладкий, рівний; незавершений, недобудований (про будинок, споруду); тупий, без верхньої частини; безплідний чоловік!» | російська |
кòмолац «ліктьова кістка» | сербохорватська |
komólec «лікоть; міра довжини; лопатка (у тварин); пагорб» | словенська |
komól «безрогий» | словенська |
коме́ль «тс.» | українська |
кім «тс.» | українська |
гомі́лка «головка сиру» | українська |
комла́тый «безрогий» | українська |
комла́ться «битися (про безрогу худобину)» | українська |
gomol'a «безрога корова» | чеська |
chomolec «вид сітки для раків» | чеська |
komolý «тупий, куций, зрізаний» | чеська |
komeljь «товстий кінець колоди; оцупок дерева» | ? |
*gomolъ «безрогий» | ? |
gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений» | ? |
gãmulas «безрогий» | ? |
komoły «безрогий» | ? |
коме́ль «товстий кінець відрубаного деревного стовбура Г; шматок дерева; держак віника Л»
сх.-сл. [komeljь] «тс.», як і пов’язане з ним чергуванням суфіксальних голосних псл. [komolъ] «безрогий», укр. комолий «тс.», є, очевидно, похідним від псл. [komъ] «брила, грудка», укр. [кім] «тс.»;
споріднене з лит. kamenas «пень, колода, стовбур; стебло; серцевина», kamíenas «стовбур; частина стовбура дерева біля кореневища», лтс. kamans «товстий кінець балки або колоди»;
р. комель «тс.; частина дерева, рослини біля кореня; [корінь дерева, рослини; стовбур дерева; пень; палиця; стеблина рослини; дрова; нижня частина снопа; жіноча зачіска]», бр. каме́ль «товстий нижній кінець колоди; частина дерева, рослини біля кореня; шматок дерева», п. [komel] «тс.» (з бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
окоме́лок
«шматок дерева; товстун»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каме́ль «товстий нижній кінець колоди; частина дерева, рослини біля кореня; шматок дерева» | білоруська |
kamans «товстий кінець балки або колоди» | латиська |
kamenas «пень, колода, стовбур; стебло; серцевина» | литовська |
komel «тс.» (з бр.) | польська |
komolъ «безрогий» | праслов’янська |
komъ «брила, грудка» | праслов’янська |
комель «тс.; частина дерева, рослини біля кореня; [корінь дерева, рослини; стовбур дерева; пень; палиця; стеблина рослини; дрова; нижня частина снопа; жіноча зачіска]» | російська |
комолий «тс.» | українська |
кім «тс.» | українська |
komeljь «тс.» | ? |
kamíenas «стовбур; частина стовбура дерева біля кореневища» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України