КОМОЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

комо́лий «безрогий»

псл. komolъ «безрогий; тупий, зрізаний», очевидно, пов’язане чергуванням суфіксальних голосних із сх.-сл. [komeljь] «товстий кінець колоди; оцупок дерева», укр. [коме́ль] «тс.», що зводиться до псл. komъ «брила, грудка», укр. [кім] «тс.», і чергуванням початкових кореневих приголосних – із зах.сл. [*gomolъ] «безрогий», п. ст. gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений»› ч. мор. [gomol’a] «безрога корова», нл. gomoły «безрогий, затуплений», спорідненими з лит. gamulà «безрога худоби на», gãmulas «безрогий» і псл. *gomóla «брила, грудка», укр. [гомі́лка] «головка сиру»;
можливе також зближення з п. komolec «жердина, до якої прикріплюються краї невода», ч. мор. [chomolec] «вид сітки для раків», схв. кòмолац «ліктьова кістка», слн. komólec «лікоть; міра довжини; лопатка (у тварин); пагорб»;
зіставляється ще з двн. hamal «скалічений», нвн. Hammel «(кастрований) баран» та дінд. śámalam «помилка, вада, шкода, втрата» (Machek IF 53, 89–90);
проблематичним є пов’язання з гр. κολοβός «скалічений» (Machek LP 5, 84; ESJČ 271);
р. комо́лый «тс. (про худобу); [однорогий; гладкий, рівний; незавершений, недобудований (про будинок, споруду); тупий, без верхньої частини; безплідний чоловік!», [комла́тый] «безрогий», [комла́ться] «битися (про безрогу худобину)», п. ст. komoły «безрогий», ч. komolý «тупий, куций, зрізаний», слн. [komól] «безрогий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
κολοβός «скалічений» грецька
hamal «скалічений» давньоверхньонімецька
śámalam «помилка, вада, шкода, втрата» давньоіндійська
gamulà «безрога худоби на» литовська
gomol'a «безрога корова» моравське
chomolec «вид сітки для раків» моравське
gomoły «безрогий, затуплений» нижньолужицька
Hammel «(кастрований) баран» нововерхньонімецька
gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений» польська
komolec «жердина, до якої прикріплюються краї невода» польська
komoły «безрогий» польська
komolъ «безрогий; тупий, зрізаний» праслов’янська
komъ «брила, грудка» праслов’янська
*gomóla «брила, грудка» праслов’янська
комо́лый «тс. (про худобу); [однорогий; гладкий, рівний; незавершений, недобудований (про будинок, споруду); тупий, без верхньої частини; безплідний чоловік!» російська
кòмолац «ліктьова кістка» сербохорватська
komólec «лікоть; міра довжини; лопатка (у тварин); пагорб» словенська
komól «безрогий» словенська
коме́ль «тс.» українська
кім «тс.» українська
гомі́лка «головка сиру» українська
комла́тый «безрогий» українська
комла́ться «битися (про безрогу худобину)» українська
gomol'a «безрога корова» чеська
chomolec «вид сітки для раків» чеська
komolý «тупий, куций, зрізаний» чеська
komeljь «товстий кінець колоди; оцупок дерева» ?
*gomolъ «безрогий» ?
gomoły «[тс.]; з тупим кінцем, заокруглений» ?
gãmulas «безрогий» ?
komoły «безрогий» ?

коме́ль «товстий кінець відрубаного деревного стовбура Г; шматок дерева; держак віника Л»

сх.-сл. [komeljь] «тс.», як і пов’язане з ним чергуванням суфіксальних голосних псл. [komolъ] «безрогий», укр. комолий «тс.», є, очевидно, похідним від псл. [komъ] «брила, грудка», укр. [кім] «тс.»;
споріднене з лит. kamenas «пень, колода, стовбур; стебло; серцевина», kamíenas «стовбур; частина стовбура дерева біля кореневища», лтс. kamans «товстий кінець балки або колоди»;
р. комель «тс.; частина дерева, рослини біля кореня; [корінь дерева, рослини; стовбур дерева; пень; палиця; стеблина рослини; дрова; нижня частина снопа; жіноча зачіска]», бр. каме́ль «товстий нижній кінець колоди; частина дерева, рослини біля кореня; шматок дерева», п. [komel] «тс.» (з бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

окоме́лок «шматок дерева; товстун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каме́ль «товстий нижній кінець колоди; частина дерева, рослини біля кореня; шматок дерева» білоруська
kamans «товстий кінець балки або колоди» латиська
kamenas «пень, колода, стовбур; стебло; серцевина» литовська
komel «тс.»бр.) польська
komolъ «безрогий» праслов’янська
komъ «брила, грудка» праслов’янська
комель «тс.; частина дерева, рослини біля кореня; [корінь дерева, рослини; стовбур дерева; пень; палиця; стеблина рослини; дрова; нижня частина снопа; жіноча зачіска]» російська
комолий «тс.» українська
кім «тс.» українська
komeljь «тс.» ?
kamíenas «стовбур; частина стовбура дерева біля кореневища» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України