КОМОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене через російське і польське посередництво з французької мови;

фр. commode «комод» є результатом субстантивації прикметника commode «зручний (зручна)», що походить від лат. commodus (ж. р. commoda) «зручний; сприятливий; належний; повний», утвореного за допомогою префікса com- «з-» від іменника modus «міра, обсяг, об’єм; спосіб, вид»;

р. болг. комо́д, бр. камо́да, п. ч. слц. вл. komoda, схв. комо́да, слн. komoda «тс,»;

очевидно, через російське і, можливо, через польське посередництво запозичено з західноєвропейських мов;

фр. commandeur «командор (ордену)», ст. commandeor, гол. commandéur «тс.; військовий командир», англ. commander «командир, офіцер, який командує; старший офіцер, командуючий; (заст. рідк.) командор ордену» зводяться до нар.лат. commandare «доручати, наказувати», з яким генетично пов’язане також укр. команда;

конкретні джерела запозичення переконливо не встановлені, найвірогідніше, для окремих значень вони були різними;

до розвитку давніших значень «командор чернечого ордену» і «один з найвищих титулів духовно-лицарських орденів» пор. подібні п. kommendor (заст. рідк.) «кавалер ордена; начальник духовно-лицарського ордену (Мальтійського і ін.)», ст. comendor «магістр ордену іоаннітів (з 1530 р.– Мальтійського)», komendar, komender «тс.», ч. ст. komendor «монастирський начальник», р. ст. кумендеръ «командор ордену мечоносців», кумендерь «тс.», що, як і свн. kommendūr «командор (ордену)», kommendur, фр. ст. commendeor, походять з слат. commendor, паралельного до commendator «тс.», якому відповідають п. ст. komendator «магістр ордену іоаннітів», ч. komendátor «командор (ордену)», схв. слн. komendátor «тс.»;

до поширення пізнішого значення «флотський офіцерський чин, начальник загону кораблів» пор. укр. комодо́р «командир загону кораблів, який не має адміральського звання (у Великобританії, США і Нідерландах)», р. коммодо́р, п. komodor «тс.; титул голови яхт-клубу», ч. komodor «старший флотський і військово-повітряний чин (в англійській армії та ін.); командир, начальник», komodore «тс.», болг. комодо№р «флотський командир (по чину – після контр-адмірала)», слн. komodór «командир загону військових кораблів», що через посередництво західноєвропейських мов (англ. commodore «флотський офіцерський чин; начальник загону кораблів, старший офіцер ескадри; голова яхт-клубу; авангардний конвоїр купецьких суден», іт. commodoro «флотський офіцерський чин», ісп. comodoro «тс.; комодор») зводяться також до лат. commendāre;

тлумачення р. командо́р як видозміненого за аналогією до форм кома́нда, кома́ндовать запозичення з італійської мови (іт. commodoro, Фасмер II 300) викликає сумнів;

зовсім неприйнятне з огляду на семантику виведення р. командо́р «флотський чин» від п. komandor (Смирнов 147);

р. болг. командо́р, бр. командо́р, п. komandor «тс.»;