КОМБІНОВАНИМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

комбіна́ція «сполучення або розташування чого-небудь у певному порядку; ряд цілеспрямованих прийомів гри; жіноча сорочка, яку надягають під сукню, та ін.»

запозичення з латинської мови;
слат. combīnātio «поєднання, з’єднання; об’єднання», рідк. combinacia «тс.» походять від лат. combīno «зв’язую по два, поєдную», до якого зводиться й укр. комбіна́т, до розвитку нового значення «жіноча сорочка» пор. фр. combinaison «комбінація (жіноча білизна); робочий одяг» (звідки також укр. комбінезо́н), ст. combination «тс.», англ. combination «комбінація (білизна)», утворені від пізньолат. combīnātio «поєднання, з’єднання»;
форма комбіна́тор вважається запозиченням з французької мови;
фр. combinateur «той, хто має хист до комбінування; спритна людина, аферист» походить від слат. combīnātor «той, хто дві речі з’єднує, об’єднує», пов’язаного з лат. combino «зв’язую по два, поєдную»;
р. болг комбина́ция, бр. камбіна́цыя, п. kombinacja, ч. kombinace, слц. kombinácia, вл. kombinacija, м. схв. комбина́ција, слн. kombinácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

комбіна́тор «(жарт.) спритний, хитрий ділок»
комбінато́рний
комбінаці́йний
комбіно́ваний
комбінува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
combination «комбінація (білизна)» англійська
камбіна́цыя білоруська
kombinacija верхньолужицька
combīno «зв’язую по два, поєдную» латинська
combino «зв’язую по два, поєдную» латинська
комбина́ција македонська
combīnātio «поєднання, з’єднання» пізньолатинська
kombinacja польська
комбина́ция російська
комбина́ција сербохорватська
combīnātio «поєднання, з’єднання; об’єднання» середньолатинська
combīnātor «той, хто дві речі з’єднує, об’єднує» середньолатинська
kombinácia словацька
kombinácija словенська
комбіна́т українська
combinaison «комбінація (жіноча білизна); робочий одяг» (звідки також укр. комбінезо́н) французька
combinateur «той, хто має хист до комбінування; спритна людина, аферист» французька
kombinace чеська
combinacia «тс.» ?
значення «жіноча сорочка» ?
combinaison «комбінація (жіноча білизна); робочий одяг» (звідки також укр. комбінезо́н) ?
combination «тс.» ?
комбіна́тор ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України