КОМАШИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кома́ха (ент.)

пн.-сл. [kom-ax-/kom-as-], очевидно, пов’язане давнім паралелізмом кінцевих суфіксальних приголосних -r- i -s-, -x- з однокореневим терміном псл. kom-аг-ъ «комар»;
можливе також вторинне зближення з укр. мура́ха «Formica», мура́шка «тс.», що входять, як і комари, бджоли, джмелі, до класу комах;
р. [комаха] «фарбувальний хробак, червень, Coccus cacti», [кома́шка] «будь-яка маленька комаха; комарик; мошка; [мурашка]», [комашни́к] «мурашник», [комашня́] «рій комарів або мошок; мошкара; мурашки», п. [kómasy] «комарі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кома́ство «комахи» (зб.)
комахня́ «тс.; руді мурашки»
комаши́на «одна комаха; [комашка Ж]»«маленька комаха; [мурашка Ж, Пі]»
кома́шни́к «мурашник»
комашни́ця «мурашник»
комашня́ «тс.; (розм.) мурашки, мурашник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kómasy «комарі» польська
kom-аг-ъ «комар» праслов’янська
комаха «фарбувальний хробак, червень, Coccus cacti» російська
мура́ха «Formica» українська
кома́шка «будь-яка маленька комаха; комарик; мошка; [мурашка]» українська
комашни́к «мурашник» українська
комашня́ «рій комарів або мошок; мошкара; мурашки» українська
kom-ax-/kom-as- ?
-r- ?
-x- ?
мура́шка «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України