КОМАНИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

валашок «конюшина, Trifolium pratense L.» (бот.)

можливо, похідне від ва́лах «кастрований кінь»;
пор. укр. конюши́на, [комани́ця, коневник, конічи́на, жеребець] «Tr ifolium pratense L.», р. [жеребе́ц] «тс.; Trifolium medium», [жере́бчик] «тс.», [конова́льник, конова́льчик] «Trifolium alpestre L.»;
назва пояснюється тим, що конюшина різних видів є доброю кормовою травою для коней;
на «Anthyllis vulneraria» дана назва, очевидно, була перенесена з причини ботанічної спорідненості рослин;
назви цих рослин частково збігаються і в інших мовах;
пор. схв. djeтелина «конюшина» і [зечја детелина] «заяча конюшина»;
бр. [валашо́к] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

валашок жовтий «заяча конюшина, Anthyllis vulneraria L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
валашо́к «тс.» білоруська
жеребе́ц «тс.; Trifolium medium» російська
djeтелина «конюшина» сербохорватська
конюши́на українська
від ва́лах «кастрований кінь» ?
конюши́на ?
комани́ця «Tr ifolium pratense L.» ?
коневник «Tr ifolium pratense L.» ?
конічи́на «Tr ifolium pratense L.» ?
жеребець «Tr ifolium pratense L.» ?
жере́бчик «тс.» ?
конова́льник «Trifolium alpestre L.» ?
конова́льчик «Trifolium alpestre L.» ?
на «Anthyllis vulneraria» ?
djeтелина «конюшина» ?
зечја детелина «заяча конюшина» ?

комо́нь «кінь» (заст.)

псл. komonь;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з дінд. camaráḥ (різновид бика, Bos grunniens), нвн. [Hummel] (назва бика), норв. humre «тихо іржати» (Moszyński PZJP 238; Трубачев Назв. дом. жив. 50–51);
пов’язується також з кінь псл. konь (‹*komnь), прус. camnet «кінь» (Брандт РФВ 22, 139; Bohač LF 33, 107);
р. ко́мо́нь «кінь» (у піснях), др. комонь п. komu(n)ik (іст.) «кінний загін; вершник», ст. komon(n)ik «вершник» (з др.?), ч. komoň «кінь», стсл. комонь, «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

к «вершник; власник коня; стайня»
комани́ця «похітлива безплідна жінка»
комени́ця «тс.»
коменне́ «податок з верхового коня» (заст.)
коми́нниця «безплідна корова; безплідна жінка»
ком́нниця «тс.»
комо́н «тс.»
комони́ця «похітлива кобила; безплідна жінка»
комо́нний «який їде на коні» (заст.)
комо́нник «вершник» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
camaráḥ (різновид бика, Bos grunniens) давньоіндійська
комонь «кінний загін; вершник» (іст.) давньоруська
Hummel (назва бика) нововерхньонімецька
humre «тихо іржати» норвезька
komonь праслов’янська
konь (‹*komnь) праслов’янська
camnet «кінь» прусська
комонь «тс.» старослов’янська
komoň «кінь» чеська
кінь ?
ко́мо́нь «кінь» (у піснях) ?
komon(n)ik «вершник» (з др.?) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України