КОМАНДИРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

волонте́р

запозичення з французької мови;
φρ. volontaire «добровільний, доброволець» походить від лат. voluntārius, утвореного від voluntas «воля», що є похідним від дієслова volo «хочу», спорідненого з псл. *volja, укр. во́ля;
форма волонти́р, можливо, зумовлена впливом назв типу команди́р, кіраси́р;
р. волонтёр, ст. воленти́р, бр. валанцёр, п. wolontariusz, ч. слц. volontér, болг. волонте́р, волонти́р, м. волонте́р, схв. волòнтēр, слн. volonter;
Фонетичні та словотвірні варіанти

волонти́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
валанцёр білоруська
волонте́р болгарська
voluntārius латинська
волонте́р македонська
wolontariusz польська
*volja праслов’янська
волонтёр російська
волòнтēр сербохорватська
volontér словацька
volonter словенська
во́ля українська
волонти́р українська
volontér чеська
з ?
volontaire «добровільний, доброволець» ?
voluntas «воля» ?
volo «хочу» ?
волонти́р ?
команди́р ?
кіраси́р ?
воленти́р ?

кома́нда «короткий наказ, розпорядження; керівництво військовою частиною; невелика військова частина, виділена в окрему одиницю; екіпаж судна; спортивний колектив на чолі з капітаном; група людей, що виконує якусь роботу»

фр. commandeur «командор (ордену)», ст. commandeor «тс.» пов’язані з дієсловом commander «наказувати, командувати; керувати» (до якого зводяться також р. кома́ндовать, укр. кома́ндувати), що походить від нар.-лат. commando «доручаю, наказую»;
слово команди́р, очевидно, через посередництво російської і, можливо, німецької мови (нім. kommandieren «наказувати, командувати» або Kommandeur «командир, начальник; командор») запозичено з французької;
очевидно, через російську і, далі, через німецьку чи французьку мови (нім. Kommando «командування; наказ, загін; спортивний колектив», фр. commande «замовлення; керування») запозичено з італійської;
іт. comando «команда, наказ; командування», як і ісп. comando «тс.», зводиться до нар.-лат. commando «доручаю, наказую», пов’язаного з лат. commendo «доручаю, передаю, рекомендую», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mando «вручаю, передаю; довіряю; замовляю», до якого зводиться й укр. манда́т;
р. болг. м. кома́нда, команди́р, бр. кама́нда, камандзі́р, п. заст., ст. komando «наказ, розпорядження», ч. komando «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура», komandyr «військовий начальник», komandér «кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник», слц. komando «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ», komandír (заст., військ.) «командир», kornandér «тс.», вл. komando «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)», komander «командир; комендант; командор», болг. м. кома́нда, схв. кèмāнда «команда, командування; комендатура», комàндūр «командир», слн. komanda «команда», komàndo «загін», komandír «командир», komandêr «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кома «військове начальство»
команди́р
команди́риха (розм.)
кома́ндний
кома́ндувати
кома́ндувач
кома́ндуючий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кама́нда білоруська
кома́нда болгарська
кома́нда болгарська
komando «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)»«командир; комендант; командор» верхньолужицька
komander «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)»«командир; комендант; командор» верхньолужицька
comando «тс.» іспанська
comando «команда, наказ; командування» італійська
commendo «доручаю, передаю, рекомендую» латинська
кома́нда македонська
кома́нда македонська
commando «доручаю, наказую» народнолатинська
commando «доручаю, наказую» народнолатинська
кома́нда російська
кèмāнда «команда, командування; комендатура» сербохорватська
komando «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) словацька
komandír «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) словацька
kornandér «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) словацька
komanda «команда»«загін»«командир»«тс.» словенська
komàndo «команда»«загін»«командир»«тс.» словенська
komandír «команда»«загін»«командир»«тс.» словенська
komandêr «команда»«загін»«командир»«тс.» словенська
манда́т українська
команди́р українська
камандзі́р українська
комàндūр «командир» українська
commandeur «командор (ордену)» французька
komando «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» чеська
komandyr «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» чеська
komandér «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» чеська
commandeor «тс.» ?
commander «наказувати, командувати; керувати» (до якого зводяться також р. кома́ндовать, укр. кома́ндувати) ?
команди́р ?
com- «з-» ?
mando «вручаю, передаю; довіряю; замовляю» ?
komando «наказ, розпорядження» ?

комба́т «командир батальйону; командир батареї»

українські слова можуть розглядатися і як кальки відповідних слів російської мови;
очевидно, запозичення з російської мови;
р. комба́т є двома складноскороченими словами, утвореними з початкових частин слів команди́р «командир» і батальо́н (батальона) «батальйон» або батаре́я (батареи) «батарея»;
бр. камба́т «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камба́т «тс.» білоруська
комба́т російська
команди́р «командир» ?
батальо́н «батальйон» (батальона) ?
батаре́я «батарея» (батареи) ?

комбри́г «командир бригади»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. комбри́г є складноскороченим словом, утвореним з початкових частин слів команди́р «командир» і брига́да (бригады) «бригада»;
українське слово може вважатися і калькою російського;
бр. камбры́г «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камбры́г «тс.» білоруська
комбри́г російська
команди́р «командир» ?
брига́да «бригада» (бригады) ?

комди́в «командир дивізії; командир дивізіону»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. комди́в є двома складноскороченими словами, утвореними з початкових частин слів команди́р «командир» і диви́зия (дивизии) «дивізія» або дивизио́н (дивизиона) «дивізіон»;
українські слова можуть бути і кальками відповідних російських слів;
бр. камды́в «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камды́в «тс.» білоруська
комди́в російська
команди́р «командир» ?
диви́зия «дивізія» (дивизии) ?
дивизио́н «дивізіон» (дивизиона) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України