КОМАНДИРАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
волонте́р
запозичення з французької мови;
φρ. volontaire «добровільний, доброволець» походить від лат. voluntārius, утвореного від voluntas «воля», що є похідним від дієслова volo «хочу», спорідненого з псл. *volja, укр. во́ля;
форма волонти́р, можливо, зумовлена впливом назв типу команди́р, кіраси́р;
р. волонтёр, ст. воленти́р, бр. валанцёр, п. wolontariusz, ч. слц. volontér, болг. волонте́р, волонти́р, м. волонте́р, схв. волòнтēр, слн. volonter;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волонти́р
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
валанцёр | білоруська |
волонте́р | болгарська |
voluntārius | латинська |
волонте́р | македонська |
wolontariusz | польська |
*volja | праслов’янська |
волонтёр | російська |
волòнтēр | сербохорватська |
volontér | словацька |
volonter | словенська |
во́ля | українська |
волонти́р | українська |
volontér | чеська |
з | ? |
volontaire «добровільний, доброволець» | ? |
voluntas «воля» | ? |
volo «хочу» | ? |
волонти́р | ? |
команди́р | ? |
кіраси́р | ? |
воленти́р | ? |
кома́нда «короткий наказ, розпорядження; керівництво військовою частиною; невелика військова частина, виділена в окрему одиницю; екіпаж судна; спортивний колектив на чолі з капітаном; група людей, що виконує якусь роботу»
фр. commandeur «командор (ордену)», ст. commandeor «тс.» пов’язані з дієсловом commander «наказувати, командувати; керувати» (до якого зводяться також р. кома́ндовать, укр. кома́ндувати), що походить від нар.-лат. commando «доручаю, наказую»;
слово команди́р, очевидно, через посередництво російської і, можливо, німецької мови (нім. kommandieren «наказувати, командувати» або Kommandeur «командир, начальник; командор») запозичено з французької;
очевидно, через російську і, далі, через німецьку чи французьку мови (нім. Kommando «командування; наказ, загін; спортивний колектив», фр. commande «замовлення; керування») запозичено з італійської;
іт. comando «команда, наказ; командування», як і ісп. comando «тс.», зводиться до нар.-лат. commando «доручаю, наказую», пов’язаного з лат. commendo «доручаю, передаю, рекомендую», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mando «вручаю, передаю; довіряю; замовляю», до якого зводиться й укр. манда́т;
р. болг. м. кома́нда, команди́р, бр. кама́нда, камандзі́р, п. заст., ст. komando «наказ, розпорядження», ч. komando «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура», komandyr «військовий начальник», komandér «кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник», слц. komando «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ», komandír (заст., військ.) «командир», kornandér «тс.», вл. komando «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)», komander «командир; комендант; командор», болг. м. кома́нда, схв. кèмāнда «команда, командування; комендатура», комàндūр «командир», слн. komanda «команда», komàndo «загін», komandír «командир», komandêr «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кома
«військове начальство»
команди́р
команди́риха
(розм.)
кома́ндний
кома́ндувати
кома́ндувач
кома́ндуючий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кама́нда | білоруська |
кома́нда | болгарська |
кома́нда | болгарська |
komando «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)»«командир; комендант; командор» | верхньолужицька |
komander «командування; загін, підрозділ (військовий; міліції, поліції)»«командир; комендант; командор» | верхньолужицька |
comando «тс.» | іспанська |
comando «команда, наказ; командування» | італійська |
commendo «доручаю, передаю, рекомендую» | латинська |
кома́нда | македонська |
кома́нда | македонська |
commando «доручаю, наказую» | народнолатинська |
commando «доручаю, наказую» | народнолатинська |
кома́нда | російська |
кèмāнда «команда, командування; комендатура» | сербохорватська |
komando «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) | словацька |
komandír «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) | словацька |
kornandér «[наказ, розпорядження]; (заст. військ.) начальство; короткий наказ»«командир»«тс.» (заст., військ.) | словацька |
komanda «команда»«загін»«командир»«тс.» | словенська |
komàndo «команда»«загін»«командир»«тс.» | словенська |
komandír «команда»«загін»«командир»«тс.» | словенська |
komandêr «команда»«загін»«командир»«тс.» | словенська |
манда́т | українська |
команди́р | українська |
камандзі́р | українська |
комàндūр «командир» | українська |
commandeur «командор (ордену)» | французька |
komando «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» | чеська |
komandyr «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» | чеська |
komandér «командування, влада; (заст.) військовий наказ; штаб, комендатура»«військовий начальник»«кавалер певного ордена; (заст.) війСЬКОВИЙ начальник» | чеська |
commandeor «тс.» | ? |
commander «наказувати, командувати; керувати» (до якого зводяться також р. кома́ндовать, укр. кома́ндувати) | ? |
команди́р | ? |
com- «з-» | ? |
mando «вручаю, передаю; довіряю; замовляю» | ? |
komando «наказ, розпорядження» | ? |
комба́т «командир батальйону; командир батареї»
українські слова можуть розглядатися і як кальки відповідних слів російської мови;
очевидно, запозичення з російської мови;
р. комба́т є двома складноскороченими словами, утвореними з початкових частин слів команди́р «командир» і батальо́н (батальона) «батальйон» або батаре́я (батареи) «батарея»;
бр. камба́т «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камба́т «тс.» | білоруська |
комба́т | російська |
команди́р «командир» | ? |
батальо́н «батальйон» (батальона) | ? |
батаре́я «батарея» (батареи) | ? |
комбри́г «командир бригади»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. комбри́г є складноскороченим словом, утвореним з початкових частин слів команди́р «командир» і брига́да (бригады) «бригада»;
українське слово може вважатися і калькою російського;
бр. камбры́г «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камбры́г «тс.» | білоруська |
комбри́г | російська |
команди́р «командир» | ? |
брига́да «бригада» (бригады) | ? |
комди́в «командир дивізії; командир дивізіону»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. комди́в є двома складноскороченими словами, утвореними з початкових частин слів команди́р «командир» і диви́зия (дивизии) «дивізія» або дивизио́н (дивизиона) «дивізіон»;
українські слова можуть бути і кальками відповідних російських слів;
бр. камды́в «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
камды́в «тс.» | білоруська |
комди́в | російська |
команди́р «командир» | ? |
диви́зия «дивізія» (дивизии) | ? |
дивизио́н «дивізіон» (дивизиона) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України