КОЛІСНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́ло «замкнена крива; круг; предмет, що має форму круга або кільця»

псл. kolo «колесо; коло, круг» (кореневе -о- вторинне замість очікуваного -е-, як у псл. nebo «небо», гр. κλέος «звістка, слава») із збереженням давньої -es-ocнови;
споріднене з прус, -kelan «колесо» (у складному утворенні rnaluna-kelan «млинове колесо»), лтс. du -celes «двоколісний віз», дісл. hvйl «колесо», дангл. hvēol «тс.», гр. πόλος «вісь, полюс; небо; оберт», πολέω «рухаюсь навколо, обертаюсь», πέλω «рухаюсь», лат. colo «обробляю, вирощую; населяю», дірл. cul «віз», дінд. cárati «мандрує, рухається», а також з редуплікованим початковим компонентом лит. kãklas «шия» (первісно «те, що обертається»), дінд. cakráḥ/cakrám «колесо воза», ав. čаχrа-, гр. κύκλος «круг, коло; колесо; танок, хоровод», тох. А kukäl «віз»;
р. [ко́ло] «круг, обід; колесо», колесо́ «колесо», бр. ко́ла «коло; натовп», калясо́ «колесо», [калёсы] «віз, візок», др. коло «круг, дуга; колесо», колеса наз. в. мн., кола «візок», п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», [kolosa] «транспорт на колесах», [kolesa] «колеса» (з слц.), ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; [коло, круг]», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. [koleso], kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. [ко́ло́] «колесо; круг», колело́ «тс.; (розм.) велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок», КОЛЕСЕ род. в. одк;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відко́лиця «накладка на маточину для її подовження»
заколе́сник «кілок, який закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо»
за́колісник «тс.»
кільце́
кільцюва́ти «насаджувати мічені кільця; робити круговий зріз; обмазувати смолою навколо стовбур дерева»
кільцюва́тий «схожий на кільце»
кі́льця «гімнастичний прилад із двох підвішених обручів»
кільча́стий «який складається з кілець»
кільча́тий «тс.»
ко́ла «віз»
колеса́р «колісний майстер»
колеси́ти «кружляти»
коле́сни́к
колесни́цтво «ремесло колісника»
колесни́ця «особливо обладнаний двоколісний візок»
колесня «верстат для вставляння спиць в обід, колісна майстерня»
коле́со «кошик соняшника»
ко́лесо
колесува́ти «тс.; карати колесуванням»
ко́лечко «предмет, який має форму кола; коло, обвід»
колечкова́тий «завитий, закучерявлений» (про волосся)
коле́шня «сарай для карет»
колі́сє «колеса, система рубчастих коліс»
колі́сний
колісни́к
колісни́ці «передня колісна частина плуга» (мн.)
колісни́цтво «тс.»
колісниця «тс.; візок як засіб пересування у стародавніх греків і римлян; (заст.) багато прикрашений колісний екіпаж»
колісні́ «вид вишивок»«ге.» (мн.)(мн.)
колісня́
колісце «невелике колесо»
колісча «тс.»
колісча «різець для тіста»
колісча́ий
колісча́тий «колісний; виготовлений, намальований з кільцями»
колісчатки «вид вишивки або прошви на білизні» (мн.)
ко́ліш «колесо на валу (над криницею?)»
коліше́нний (у словосполученні коліше́нні вола «перша пара волів, що йдуть біля колішні плуга»)
колішня́ «тс.»
коліща́ «невелике колесо»
коліща́тий «тс.»
колува́ти «рухатися по колу; їхати в об’їзд»
кольчу́га «частина старовинного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець» (можливо, з п.)
ко́люш «чс
колюше́нний «тс.»
коля́р «тс.»
поколе́сне «подать від млинового колеса»
поколе́щина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čаχrа- авестійська
ко́ла «коло; натовп» білоруська
ко́ло́ «колесо; круг» болгарська
koło «тс.; танок; гурток»«колесо; круг; велосипед» верхньолужицька
koleso «тс.; танок; гурток»«колесо; круг; велосипед» верхньолужицька
πόλος «вісь, полюс; небо; оберт» грецька
κύκλος «круг, коло; колесо; танок, хоровод» грецька
hvēol «тс.» давньоанглійська
cárati «мандрує, рухається» давньоіндійська
cakráḥ/cakrám «колесо воза» давньоіндійська
cul «віз» давньоірландська
hvйl «колесо» давньоісландська
коло «круг, дуга; колесо» давньоруська
colo «обробляю, вирощую; населяю» латинська
du -celes «двоколісний віз» латиська
kãklas «шия» (первісно «те, що обертається») литовська
коло «млинове колесо» македонська
koleso «тс.» нижньолужицька
kolaso «тс.» нижньолужицька
ťölǘ «колесо»«віз» (мн.) полабська
ťola «колесо»«віз» (мн.) полабська
koło «колесо; круг, коло» польська
kolo «колесо; коло, круг» (кореневе -о- вторинне замість очікуваного -е-, як у псл. nebo «небо», гр. κλέος «звістка, слава») праслов’янська
ко́ло «круг, обід; колесо» російська
кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок» сербохорватська
kolo «круг; танок; колесо; велосипед»«колесо; [коло, круг]» словацька
koleso «круг; танок; колесо; велосипед»«колесо; [коло, круг]» словацька
koló «колесо, круг; танок» словенська
kolésa «колесо, круг; танок» род. в. одн. словенська
коло «колесо, круг; (мн.) візок» старослов’янська
колесо́ «колесо» українська
калясо́ «колесо» українська
калёсы «віз, візок» українська
колеса українська
кола «візок» українська
kolosa «транспорт на колесах» українська
kolesa «колеса»слц.) українська
колело́ «тс.; (розм.) велосипед» українська
колèса «колеса» (мн.) українська
кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон» українська
kolo «колесо; велосипед; танок; товариство»«велике колесо»«візок» чеська
koleso «колесо; велосипед; танок; товариство»«велике колесо»«візок» чеська
kolesa «колесо; велосипед; танок; товариство»«велике колесо»«візок» чеська
-es-ocнови ?
-kelan «колесо» (у складному утворенні rnaluna-kelan «млинове колесо») ?
πολέω «рухаюсь навколо, обертаюсь» ?
πέλω «рухаюсь» ?
А kukäl «віз» ?
kolasa «візок, карета» ?
ко́ло́ «колесо; круг» ?
koleso «колесо» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України