КОЛІЗІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
колі́зія «зіткнення протилежних сил, інтересів, прагнень»
запозичення з латинської мови;
лат. collīsiō «зіткнення; струс, хитання, коливання» пов’язане з дієсловом collīdo «ударяю одне одним; зіштовхую, стикаю; роздавлюю; сварю, озброюю, підбурюю», утвореним за допомогою префікса con(›col-) «з-» від етимологічно неясного дієслова laedo «ушкоджую, псую; порушую; дратую, ображаю, засмучую; шкоджу»;
р. колли́зия, бр. колі́зія, п. kolizja, ч. kolize, слц. kolízia, вл. kolizija, болг. коли́зия, м. колизија, схв. кòлūзија, слн. kolizíja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| колі́зія | білоруська |
| коли́зия | болгарська |
| kolizija | верхньолужицька |
| collīsiō «зіткнення; струс, хитання, коливання» | латинська |
| collīdo «ударяю одне одним; зіштовхую, стикаю; роздавлюю; сварю, озброюю, підбурюю» | латинська |
| con «з-» | латинська |
| laedo «ушкоджую, псую; порушую; дратую, ображаю, засмучую; шкоджу» | латинська |
| col- | латинська |
| колизија | македонська |
| kolizja | польська |
| колли́зия | російська |
| кòлūзија | сербохорватська |
| kolízia | словацька |
| kolizíja | словенська |
| kolize | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України