КОЛЬЄ — ЕТИМОЛОГІЯ
кольє́ «намисто з коштовного каміння, перлів та ін.»
запозичення з французької мови;
фр. collier «намисто; нашийник, хомут» виводиться з лат. collare «вид кайданів на шиї; нашийник», що походить від іменника collum «шия», ст. collus «тс.», спорідненого з гот. дісл. днн. hals, дангл. heals, нвн. Hals «тс.»;
р. колье́, бр. калье́, п. kolia, ч. kolier, koliér, kolié, collier, слц. collier, болг. колие́, схв. кòљē, слн. koljé «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калье́ | білоруська |
| колие́ | болгарська |
| hals | готська |
| heals | давньоанглійська |
| hals | давньоісландська |
| hals | давньонижньонімецька |
| collare «вид кайданів на шиї; нашийник» | латинська |
| Hals «тс.» | нововерхньонімецька |
| kolia | польська |
| колье́ | російська |
| кòљē | сербохорватська |
| collier | словацька |
| koljé «тс.» | словенська |
| collier «намисто; нашийник, хомут» | французька |
| kolier | чеська |
| koliér | чеська |
| kolié | чеська |
| collier | чеська |
| collum «шия» | ? |
| collus «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України