КОЛЬБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́льба «приклад ручної вогнепальної зброї» (зах.)
запозичення з польської мови;
п. kolba, як і ч. слц. kolba «тс.», виводиться від нвн. Kólben «тс.; колба; булава; качан»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Kólben «тс.; колба; булава; качан» | нововерхньонімецька |
| kolba | польська |
| kolba «тс.» | словацька |
| kolba «тс.» | чеська |
ко́льба «корба; коловорот; ручка»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [kolba] «ручка, рукоятка, корба коловорот» є, мабуть, результатом вторинного зближення у народній мові слова kolba «приклад» і korba «ручка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kolba «ручка, рукоятка, корба коловорот» | польська |
| kolba «приклад» | ? |
| korba «ручка» | ? |
колуба́ха «ковбаня»
очевидно, результат контамінації форм ковба́ня і [калабу́ха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колубах
«вир, круговорот»
ко́льба
«тс.»
ко́льбах
«вибоїна; яма, наповнена водою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ковба́ня «тс.» | ? |
| калабу́ха «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України