КОЛОСАЛЬНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
коло́с «статуя, предмет, створіння величезних розмірів; велетень»
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Kolóss «колос, гігант», фр. colosse «тс.» походять від лат. colossus «велетенська статуя», що виводиться від гр. κολοσσός «статуя великого розміру», слова невідомого, мабуть середземноморського, походження;
р. коло́сс, бр. кало́с, ч, слц. вл. kolos, болг. м. ко́лос, схв. кòлос, слн. kólós;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колоса́льний
«величезний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кало́с | білоруська |
| ко́лос | болгарська |
| kolos | верхньолужицька |
| κολοσσός «статуя великого розміру» | грецька |
| colossus «велетенська статуя» | латинська |
| ко́лос | македонська |
| Kolóss «колос, гігант» | німецька |
| коло́сс | російська |
| кòлос | сербохорватська |
| kolos | словацька |
| kólós | словенська |
| ч | українська |
| colosse «тс.» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України