КОЛОН — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через російське посередництво запозичено з західноєвропейських мов;

фр. colonne «стовп, колона», іт. colonna, н. Kolónne «тс.» виводяться з лат. columna «колона, стовп; межовий стовп, кордон», пов’язаного з columen «вершина, верх; стовп, колона», а також з celsus «високий; високо піднятий» і collis «горб, пагорок, гора», спорідненими з псл. čelo, укр. чо́ло́;

р. коло́нна, бр. калона, ч. слц. kolona, болг. м. схв. колона, слн. kolóna;

неясне;

можливо, результат видозміни слова коло́на, що зазнало народно-етимологічного зближення з [ку́ля] «милиця»;

запозичення з латинської мови;

лат. colonia «поселення громадян якоїсь держави на чужих землях; земельна власність, сільськогосподарська ділянка» зводиться до дієслова colo «обробляю (землю тощо); вирощую, зрощую; проживаю, населяю», споріднекого з дінд. cárati «рухається, мандрує», гр. πόλος «вісь (точка обертання); переорана земля», а також псл. kolo, укр. ко́ло;

р. болг. Коло́ния, бр. кало́нія, п. kolonia, ч. kolonie, слц. kolónia, вл. kolonija, м. коло́нија, схв. кòлонија, слн. kolonija;