КОЛОВОРОТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́ло́ворот «ручне свердло; вир; (заст.) ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин; [верхня (рухома) подушка на передній осі воза; колода, якою повертається вітряк Г, Ж]»
псл. *kolovortъ, складне слово, утворене з основ kolo «колесо» і *vьrtěti «вертіти» з вихідним значенням «знаряддя, що обертається за допомогою колеса; обертання навколо (колесом), кружляння»;
р. коловоро́т «ручне свердло; [вир; ворот для підіймання вантажів; вигин річки; непостійна людина]», бр. калаваро́тны «коловоротний», п. kołowrót «вал, що обертається (з різним призначенням, – напр., у лебідці); прядка; коловорот (ворота у селі); вир», ч. kolovrat «прядка; коловорот (у знаряддях для підіймання вантажів)», вл. kołwrot «прядка; махоне колесо», нл. kołowrot «обертальний рух; прядка; коловорот (у підіймальних механізмах); знаряддя для звивання ниток; свердло; вертячка (хвороба овець)», схв. кȍловрāт «прядка; вир», слн. kolovrat «прядка; коловорот (як підіймальний механізм)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коли́ворот
«прядка; дерев’яна колода для намотування каната; турнікет; кінний привод; верхня (рухома) подушка на передній осі воза»
ко́ловоріт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калаваро́тны «коловоротний» | білоруська |
| kołwrot «прядка; махоне колесо» | верхньолужицька |
| kołowrot «обертальний рух; прядка; коловорот (у підіймальних механізмах); знаряддя для звивання ниток; свердло; вертячка (хвороба овець)» | нижньолужицька |
| kołowrót «вал, що обертається (з різним призначенням, -- напр., у лебідці); прядка; коловорот (ворота у селі); вир» | польська |
| *kolovortъ | праслов’янська |
| коловоро́т «ручне свердло; [вир; ворот для підіймання вантажів; вигин річки; непостійна людина]» | російська |
| кȍловрāт «прядка; вир» | сербохорватська |
| kolovrat «прядка; коловорот (як підіймальний механізм)» | словенська |
| kolovrat «прядка; коловорот (у знаряддях для підіймання вантажів)» | чеська |
| *v «вертіти» | ? |
| значенням «знаряддя, що обертається за допомогою колеса; обертання навколо (колесом), кружляння» | ? |
кори́ворот «пижмо звичайне, Tanacetum vulgare L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації вихідного *[при́ворот] (пор. [приворіт, при́воротень] «тс.») і близького за структурою коло́ворот;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| при́ворот (пор. [приворіт, при́воротень] «тс.») | українська |
| приворіт | українська |
| при́воротень | українська |
| коло́ворот | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України