КОЛОБОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий коржик; омлет Ж]»
безпідставне твердження про спорідненість із слн. sklabotína «осад, намив» (Torbiörnsson І 80);
з точки зору фонетики непереконливе виведення слов’янських форм від гр. κόλλαβος «вид пшеничного хліба, пиріг» (Korsch AfSlPh 9, 513; Bern. I 542543) або від шв. klabb «цурка», норв. klabb «грудка» чи дісл. kolfr «брус, паля, жердина» (Knutsson GL 49; Vasmer RSl 5, 136);
думка про зв’язок з псл. kolo «колесо», р. [ко́ло] (КЭСРЯ 205; Горяев 151) достатньо не аргументована;
зіставляється також з лтс. kalbaks «шматок хліба»;
зближення з укр. [ковба́н] «колода, оцупок дерева, чурбак, пень», [ко́вбок] «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень, колода, чурI бак», [ко́вбик] «шлунок», [ковба́тка] «кусок м’яса», очевидно, вторинне;
можливо, пов’язане з псл. *klǫbъ «щось скручене, звите подібно до кулі», укр. клуб;
задовільного етимологічного пояснення не має;
р. колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [ко́лоб] «тс.», [колоба́н] «хліб різної форми», бр. [калабо́к] «пиріжок, булочка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калабо́к «пиріжок, булочка» | білоруська |
κόλλαβος «вид пшеничного хліба, пиріг» | грецька |
kolfr «брус, паля, жердина» | давньоісландська |
kalbaks «шматок хліба» | латиська |
klabb «грудка» | норвезька |
kolo «колесо» | праслов’янська |
*klǫbъ «щось скручене, звите подібно до кулі» | праслов’янська |
ко́ло | російська |
колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]» | російська |
sklabotína «осад, намив» | словенська |
ковба́н «колода, оцупок дерева, чурбак, пень» | українська |
клуб | українська |
ко́лоб «тс.» | українська |
колоба́н «хліб різної форми» | українська |
klabb «цурка» | шведська |
ко́вбок «товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень, колода, чурI бак» | ? |
ко́вбик «шлунок» | ? |
ковба́тка «кусок м’яса» | ? |
ковба́н «колода, на якій рубають дрова; короткий товстий оцупок дерева замість табурета; колода, чурбак, пень Ж»
очевидно, утворення, пов’язані з укр. р. колобо́к «невеликий круглий хлібець», р. [колоба́н] «товстий коржик»;
виведення від нвн Kolbe «кінець колоди» (Шелудько 34), як і зближення з псл. *kъlbasa «ковбаса» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 126–129), викликає сумнів;
р. [колбя́к] «відрубок колоди, чурбак», п. [kouban (koban)] «пень, колода, на якій рубають дрова» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́вбик
«чурбак, колодочка (дерев’яна)»
ко́вбиця
«колода, на якій рубають дрова; підпора, стояк (глиняний) для лави Ж»
ко́вбок
«товстіша частина дерева, відрізана від вершини; пень Шух; колода, чурбак»
ковбо́н
«колода, чурбак»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kouban «пень, колода, на якій рубають дрова» (koban)] (з укр.) | польська |
*k «ковбаса» | праслов’янська |
колоба́н «товстий коржик» | російська |
колобо́к «невеликий круглий хлібець» | українська |
колобо́к «невеликий круглий хлібець» | ? |
Kolbe «кінець колоди» | ? |
колбя́к «відрубок колоди, чурбак» | ? |
ковбаса́
малопереконливе припущення про спорідненість з псл. *[kъlbjь] «пічкур, Gobio íluviatilis», р. [колба́, колбь], укр. ко́блик, ко́вблик «тс.» (Brückner 227; Rudnicki SO 18, 241–245; Holub–Lyer 243);
неприйнятне з погляду семасіології, хронології та географії поширення слов’янських форм виведення їх від гебр. kǒl-bāśār «м’ясо, будь-яка плоть; жива істота» (Karłówicz SWO 268; SW II 325; Berneker Jagić-Festschr. 600–601; Bern. I 542; Mittwoch UngJb 8, 290–291) або від фр. calebasse «тиква» (Даль II 241; Karłowicz SWO 268), засвідченого вперше лише у XVI ст;
можливий також зв’язок із сх.-сл. *колб- (*ковб-), засвідченим у р. ко́лоб «невеликий круглий хлібець», р. укр. колобо́к «тс.» та укр. [ко́вбиця] «колода», [ковба́н] «тс.», [ко́вбик] «шлунок», [ковба́тка] «кусень м’яса», або із звуконаслідувальним іє. *kl- (*kol-, *kel-), до якого зводяться і болг. къ́лцам «рубати, дрібно різати (м’ясо та ін.); колоти (цукор); лускати (горіхи); дзьобати (про птахів)», стсл. кльчьтати «клацати (зубами)», укр. клекота́ти;
найбільш вірогідним вважається походження з тюркських мов, зокрема від тур. külbastı «м’ясо, смажене на рашпорі; смажені котлети» (похідне від kül «попіл», спорідненого з аз. каз. кумик. туркм. кирг. ойр. хак. уйг. кӳл, чув. кĕл, башк. кöл, тат. көл і, далі, дтюрк. kül «тс.») і тат. *kolbasa «ковбаса»;
наявність слов’янських варіантів з -l-(-ъі-) і -lo- (-о-, -u-), що передбачають праформи *kъlbasa (*kъlbasa) і *klobasa, *kobasa, свідчить, що цей кулінарний термін є давнім запозиченням, але його джерела не зовсім ясні;
загальноприйнятої етимології не має;
р. колбаса́, бр. каўбаса, [келбаса́] (з п.), кілбаса́ (з п.), др. колбаса, п. kiełbasa, ст. kiełbodziej «прилад для фарширування ковбас», каш. kiełbas «ковбаса», ч. klobása, рідк. klobás, ст. koblása, слц. kolbasa, [klbása], klobása, kubása, ВЛ. kołbasa, [kołbas], нл. kjałbasa, рідк. kjałbas, болг. колба́са, колба́с, [калба́са, кълба́са, коба́са], м. колба́са, схв. кобàсица, [кобàса, клобàса, клобàсица], заст. kobása, слн. klobása «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ківбаса́
ковба́ска
«вид ковбаси»
ковбаски́
«сосиски»
(мн.)
ковба́сна
«ковбасна крамниця»
ковба́сни́к
ковба́сни́ця
«кишка для ковбаси»
ковба́сня
«тс.; (заст.) кустарне підприємство, де виробляли ковбаси»
ковбасо́вий
«ковбасний»
ковбася́ник
«ковбасник»
ковбася́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каўбаса | білоруська |
къ́лцам «рубати, дрібно різати (м’ясо та ін.); колоти (цукор); лускати (горіхи); дзьобати (про птахів)» | болгарська |
колба́са | болгарська |
kǒl-bāśār «м’ясо, будь-яка плоть; жива істота» | гебрайська |
колбаса | давньоруська |
*kl- (*kol-, *kel-) | індоєвропейська |
kiełbas «ковбаса» | кашубський |
колба́са | македонська |
kjałbasa | нижньолужицька |
kiełbasa | польська |
*k<SUP>ъ</SUP>lbjь «пічкур, Gobio íluviatilis» | праслов’янська |
колба́ | російська |
колбь | російська |
ко́лоб «невеликий круглий хлібець» | російська |
колобо́к «тс.» | російська |
колбаса́ | російська |
кобàсица | сербохорватська |
kolbasa | словацька |
klobása «тс.» | словенська |
кльчьтати «клацати (зубами)» | старослов’янська |
*kolbasa «ковбаса» | татарська |
külbastı «м’ясо, смажене на рашпорі; смажені котлети» (похідне від kül «попіл», спорідненого з аз. каз. кумик. туркм. кирг. ойр. хак. уйг. кӳл, чув. кĕл, башк. кöл, тат. көл і, далі, дтюрк. kül «тс.») | турецька |
ко́блик | українська |
колобо́к «тс.» | українська |
ко́вбиця «колода» | українська |
клекота́ти | українська |
келбаса́ (з п.) | українська |
кілбаса́ (з п.) | українська |
klbása | українська |
klobása | українська |
kubása | українська |
kołbas | українська |
колба́с | українська |
калба́са | українська |
кълба́са | українська |
коба́са | українська |
кобàса | українська |
клобàса | українська |
клобàсица | українська |
calebasse «тиква» | французька |
klobása | чеська |
ко́вблик «тс.» | ? |
*колб- (*ковб-) | ? |
ковба́н «тс.» | ? |
ко́вбик «шлунок» | ? |
ковба́тка «кусень м’яса» | ? |
-l-(-ъі-) (-о-, -u-) | ? |
*k (*kъlbasa) | ? |
*kobasa | ? |
kiełbodziej «прилад для фарширування ковбас» | ? |
klobás | ? |
koblása | ? |
kjałbas | ? |
kobása | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України