КОЛИВНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
колива́ти «хитати, колихати; гойдати»
очевидно, результат контамінації дієслів колиба́ти (колебати) і кива́ти (див.);
бр. калыва́ць «колисати, хитати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колива́льний
коливни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калыва́ць «колисати, хитати» | білоруська |
| колиба́ти (колебати) | українська |
| колебати | українська |
| кива́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України