КОЛЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́лір
запозичення з латинської мови;
лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці», двн. hëlan «ховати», причому припускається первісне значення «покриття» (у т. ч. й кольорове);
р. бр. Ко́лер, п. ч. слц. kolor, м. колор, схв. кòлōр, слн. kolór;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коліро́вий
колори́ст
колористи́чний
кольори́стий
ко́льо́рі
кольоро́вий
ко́лярний
«кольоровий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́лер | білоруська |
| hëlan «ховати» | давньоверхньонімецька |
| śáraḥ «вершки; плівка на кип’яченому молоці» | давньоіндійська |
| color «колір; фарба» ( ‹ colos) | латинська |
| colos | латинська |
| колор | македонська |
| kolor | польська |
| ко́лер | російська |
| кòлōр | сербохорватська |
| kolor | словацька |
| kolór | словенська |
| kolor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України