КОЛЕКТОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коле́ктор «установа чи особа, яка щось збирає або розподіляє; частина динамомашини; трубопровід, труба; підземна галерея»
очевидно, запозичення з новолатинської мови;
нлат. collector «збирач» пов’язане з дієсловом colligo «збираю, набираю, нагромаджую»;
р. коллектор, бр. кале́ктар, п. ч. слц. kolektor, болг. м. коле́ктор, схв. кòлектор, слн koléktor;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кале́ктар | білоруська |
| коле́ктор | болгарська |
| коле́ктор | македонська |
| collector «збирач» | новолатинська |
| colligo «збираю, набираю, нагромаджую» | новолатинська |
| kolektor | польська |
| колле́ктор | російська |
| кòлектор | сербохорватська |
| kolektor | словацька |
| koléktor | словенська |
| kolektor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України