КОЛЕКТИВІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

колекти́в

очевидно, через російське посередняцтво запозичене з німецької мови;
н. Kollektív «колектив» походить від слат. collectivus «спільний», лат. collēctῑvus «збірний; нагромаджений», пов’язаного з дієсловом colligo «збираю, набираю, нагромаджую», утвореним за допомогою префікса соl- (‹соn-) «з-» від дієслова lego «збираю, набираю»;
р. коллекти́в, бр. калекты́ў, п. kolektyw, ч. kolektiv, слц. слн. kolektív, вл. нл. kolektiw, болг. м. Колекти́в, схв. кȍлектив;
Фонетичні та словотвірні варіанти

колективіза́ція
колективі́зм
колективізува́ти
колективі́ст
колективісти́чний
колекти́вний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калекты́ў білоруська
колекти́в болгарська
kolektiw верхньолужицька
collēctῑvus «збірний; нагромаджений» латинська
colligo «збираю, набираю, нагромаджую» латинська
соl- «з-» (‹соn-) латинська
lego «збираю, набираю» латинська
соn- латинська
колекти́в македонська
kolektiw нижньолужицька
Kollektív «колектив» німецька
kolektyw польська
коллекти́в російська
кȍлектив сербохорватська
collectivus «спільний» середньолатинська
kolektív словацька
kolektív словенська
kolektiv чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України