КОЛЕГА — ЕТИМОЛОГІЯ
коле́га
запозичення з латинської мови;
лат. collega «спільно обраний товариш по роботі в державній установі; товариш по службі; співробітник» пов’язане з collēgium «товариство, спільна державна служба; співробітництво; колегія» і утворене за допомогою префікса con- (›col-) «з-» і дієслова lego «збираю; обираю»;
р. колле́га, бр. кале́га, п. ч, слц. вл. kolega, болг. м. схв. коле́га, слн. koléga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
колегіа́льний
коле́гіум
«закритий середній або вищий навчальний заклад у XVI--XVIII ст.»
коле́гія
колежа́нка
«колега (жінка)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кале́га | білоруська |
| коле́га | болгарська |
| kolega | верхньолужицька |
| collega «спільно обраний товариш по роботі в державній установі; товариш по службі; співробітник» | латинська |
| con- «з-» (›col-) | латинська |
| lego «збираю; обираю» | латинська |
| collēgium | латинська |
| col- | латинська |
| коле́га | македонська |
| ч | польська |
| колле́га | російська |
| коле́га | сербохорватська |
| kolega | словацька |
| koléga | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України