КОЛДУН — ЕТИМОЛОГІЯ

ковтю́х «карлик; кретин Ж»

очевидно, етимологічно пов’язане з укр. ко́вту́н «жмут сплутаного волосся, вовни, шерсті; хвороба»;
неприйнятне зіставлення (ВеЗн 26) з р. колду́н «чарівник, чаклун»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
колду́н «чарівник, чаклун» російська
ко́вту́н «жмут сплутаного волосся, вовни, шерсті; хвороба» українська

колдуни́ «видпиріжків з м’ясом»

давнє запозичення з німецької мови;
свн. kaldūne, нвн. [Kaldáune] «кишки, потрухи; рубці» походить від слат. caldūna ‹*caldumen, очевидно, «свіжі, ще теплі потрухи», яке зводиться до лат. calidus «теплий», пов’язаного з calēre «бути теплим»;
р. колдуны́, бр. Калдуны́ «тс.», п. ст. діал. kałdon «тс.; нутрощі», ч. kaldoun (kaltoun) «гусячі потрухи», вл. kałdony (кул.) «рубці», нл. kałduny «нутрощі, тельбухи»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калдуны́ «тс.» білоруська
kałdony «рубці» (кул.) верхньолужицька
calidus «теплий» латинська
calēre «бути теплим» латинська
kałduny «нутрощі, тельбухи» нижньолужицька
Kaldáune «кишки, потрухи; рубці» нововерхньонімецька
kałdon «тс.; нутрощі» польська
колдуны́ російська
kaldūne середньоверхньнімецька
caldūna середньолатинська
*caldumen середньолатинська
kaldoun «гусячі потрухи» (kaltoun) чеська

кавду́н «черево; черевань Ж»

запозичення з польської мови;
п. розм. kałdun «живіт, шлунок, нутрощі» відповідач укр. розм. колдуни́ (вид пиріжків);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kałdun «живіт, шлунок, нутрощі» польська
колдуни́ (вид пиріжків)(розм.) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України