КОКІЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
кукі́ль «бур’ян з родини гвоздикових, Agrostemma L.; [волошка синя, Centaurea cyanus L. Бі; зірки, Lychnis L. Пі; куколиця біла, Melandrium album (Mill.) Garcke (Lychnis alba Mill.) Mak; латук компасний (дикий), Lactuca serriola L. (Lactuca scariola L.) Mak; пажитниця п’янка (дурійка), Lolium temulentum L. Mak]» (бот.)
псл. *kǫkolь, варіант щодо псл. *kolkolъ «дзвін»;
споріднене з лит. kañkalas «дзвоник; брязкальце; (бот.) дзвоники круглолисті»;
назва рослини зумовлена формою її квітки, подібної до дзвоника (Нейштадт 236);
пов’язання з р. [ку́ка] «кулак» (Brückner 224) або припущення про походження сл. kǫkol- ‹ kolkol- з *lolk-ol-, яке мало б бути спорідненим з н. Lolch «кукіль; пажитниця», лат. ōlium «пажитниця» (Machek Jm. rostl. 77), викликають сумнів;
для рослин, які мають спільні з куколем назви, властива подібність до нього або за формою квітів чи чашечок, – напр., для волошки синьої (Нейштадт 580), смілки широколистої (ВРУ 253), зірок (Machek Jm. rostl. 78), смілки бобовидної (ВРУ 252), дутеня ягідного (ВРУ 257), – або за наявністю в них, як і в куколю, – напр., у пажитниці п’янкої (Нейштадт 118–119; Sławski III 118), – отруйних властивостей;
р. ку́ко́ль «кукіль, Agrostemma; [зірки; пажитниця п’янка (дурійка)]», [куколица] «смілка широколиста», бр. куко́ль «кукіль», п. kąkol «тс.; пажитниця п’янка (дурійка)», ч. koukol «кукіль», слц. kúkol, вл. нл. kukel, нл. kukol, полаб. kǫt’ül, болг. къ́клица, м. какол «тс.», схв. кýкољ «тс.; шкідлива людина», слн. kókolj «кукіль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кокі́ль
«кукіль, Agrostemma; смілка широколиста, Silene latifolia (Mill.) Rendle et Britt. (Silene inflata Sm.)»
ко́куль
«бур’ян (на ріллі)»
кукільни́ця
«в’язіль барвистий, Coronilla varia L. Mak; смілка бобовидна, Silene fabaria (L.) Sibth. et Sm. (Silene Czereii Baumg.) Mak; (у сполученні к. звичайна) дутень ягідний, Cucubalus baccifer L. Mak; віялка для очистки зерна від куколю Я»
кукільова́тий
«перемішаний з куколем»
куколи́ця
«Melandrium Roehl. Словн. бот.; [смілка широколиста Пі]»
куколь
«кукіль, Agrostemma; зірки Пі; волошка синя Бі; смілка широколиста Mak»
кукольниця
«в’язіль барвистий Mak; дутень ягідний Mak»
куку́ль
«кукіль, Agrostemma»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куко́ль «кукіль» | білоруська |
| къ́клица | болгарська |
| kukel | верхньолужицька |
| ōlium «пажитниця» | латинська |
| kañkalas «дзвоник; брязкальце; (бот.) дзвоники круглолисті» | литовська |
| какол «тс.» | македонська |
| kukel | нижньолужицька |
| kukol | нижньолужицька |
| Lolch «кукіль; пажитниця» | німецька |
| kǫt'ül | полабська |
| kąkol «тс.; пажитниця п’янка (дурійка)» | польська |
| *kǫkolь | праслов’янська |
| *kolkolъ «дзвін» | праслов’янська |
| ку́ка «кулак» | російська |
| ку́ко́ль «кукіль, Agrostemma; [зірки; пажитниця п’янка (дурійка)]» | російська |
| кýкољ «тс.; шкідлива людина» | сербохорватська |
| kǫkol- | слов’янські |
| kúkol | словацька |
| kókolj «кукіль» | словенська |
| куколица «смілка широколиста» | українська |
| koukol «кукіль» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України