КОКОШКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́кош «півень» (орн.)
псл. kokošь «півень; курка, квочка», похідне від звуконаслідувального вигуку ko-ko, що імітує сокоріння курки, півня, до якого зводиться також паралельне за словотворчою структурою й семантикою kokot-ъ «півень» і віддаленіше укр. [ко́кот] «пустун; пустотлива, жвава дитина»;
р. фольк. [кокоша] «зозуля», ст. кокошь «курка, квочка», др. кокошь, п. kokosz «тс.», ч. заст. рідк. kokoš «півень», ст. kokeš «penis», слц. [kokoš] «півень; penis», вл. нл. kokoš «курка, квочка», болг. заст. [ко́кош] «курка», м. коко́шка, схв. кȍкōш, слн. kokóš «тс.», стсл. кокошь «тс.; квочка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коко́шитися
«триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися»
коко́шка
«курка, квочка»
кокошний
«чванливий, пихатий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́кош «курка» | болгарська |
| kokoš «курка, квочка» | верхньолужицька |
| кокошь | давньоруська |
| коко́шка | македонська |
| kokoš «курка, квочка» | нижньолужицька |
| kokosz «тс.» | польська |
| kokošь «півень; курка, квочка» | праслов’янська |
| kokot-ъ «півень» | праслов’янська |
| ko-ko | праслов’янська |
| кокоша «зозуля» | російська |
| кокошь «курка, квочка» | російська |
| кȍкōш | сербохорватська |
| kokoš «півень; penis» | словацька |
| kokóš «тс.» | словенська |
| кокошь «тс.; квочка» | старослов’янська |
| ко́кот «пустун; пустотлива, жвава дитина» | українська |
| kokoš «півень» | чеська |
| kokeš «penis» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України