КОКОТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
коко́тка «жінка легкої поведінки»
запозичення з французької мови;
фр. cocotte, спочатку «курочка, курка», (перен.) «кокотка» є звуконаслідувальним утворенням з дитячої мови того ж походження, що й coco «яйце», разом з яким пов’язується з кри ком курки;
р. болг. коко́тка, бр. како́тка, п. слц. kokota, kokotka, ч. kokota, схв. кокòша, слн. kokóta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| како́тка | білоруська |
| коко́тка | болгарська |
| kokota | польська |
| kokotka | польська |
| коко́тка | російська |
| kоkòmа | сербохорватська |
| kokota | словацька |
| kokotka | словацька |
| kokóta | словенська |
| cocotte | французька |
| coco «яйце» | французька |
| kokota | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України