КОКОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

неприйнятне з огляду на фонетичні труднощі зближення з дінд. sikharáh «гострокінцевий», śíkhā «локон; шпиль» (Agrell BSl. Lautst. 45);

непереконливі твердження про запозичення з фінської мови (Kalima RSl 5, 85) або з романських мов (Štrekelj 29–ЗО);

не зовсім ясне;

можливо, псл. [kokor-] «корінь дерева, пень з кореневищем; скуйовджене наче коряга кучеряве волосся» утворене від *korę «корінь рослини» шляхом редуплікації початкового *ko-;

інший ступінь вокалізму цього ж кореня засвідчений у р. [кочеpá] «сукувате дерево», ч. čečeřiti «завивати волосся, кучерявити; скуйовджувати; їжити; страхати», слц. čečeriť «тс.», болг. [че́кор] «сук», [чеко́рест] «сучкуватий, гілчастий, розложистий», а також у лтс. cecers «пень дерева, викорчуваного з корінням; обрубок; кучері», cęrs «вузлувате коріння, кущ», сeга «волосся (на голові); скуйовджене волосся», kakarains «кошлатий, кудлатий», лит. Kẽras «кущ, корінь, засохлий пень» і kakarlis «гак, кочерга; дошка для розмішування»;

пов’язується також з псл. kočanъ «качанъ» (ЭССЯ 10, 105, 114–115; Фасмер II 282–283, 325);

менш певні зближення з р. укр. кочерга́ (Ильинский РФВ 73, 294–295) або нар.-лат. *cochlea «локон, пасмо волосся» (Bern. l 540);

р. коко́ра «тс.; дерево, викорчуване з коренем, корч; [корінь дерева, пень з корінням; колода з кривим кінцем, з кореневищем; затонуле дерево; видовбана колода; важка палиця з потовщеним кінцем]», [коко́рина] «корінь дерева; скривлене сучкувате дерево; кокора», [коко́рица] «корінь дерева; корч», [ко́корь] «вирите з коренем дерево, коряга, кокора», [коко́рить] «чистити від кори зрубані дерева», п. [kokorecka] «дошка, у якій стирчить кий, шток для обертання каменя жорна», [kokornak, kokorniak] «тс.», ч. ст. kokoravý «кучерявий», болг. [ко́кор] «грабовий кущ; кущ, з якого виготовляють віники», [кокори́нка] «кучерик; верхнє кольорове пір’я селезня», [кокору́тка] «кучерик», [кокору́шка] «тс.», коко́рко «франт; [пихата, чванькувата людина]», м. [kokóraf] «кучерявий», [kokorídha] «локон», схв. кòкара «гілка куща», кȏкорица «кучерик», [коко́раз] «кучерявий, чубатий, кудлатий, розпатланий», коко́руша «кучер; кучерява дитина», слн. [kokora] «локон, кучері; пасмо волосся», стсл. кокоравъ «кучерявий»;

псл. *koč^ьr̥ga;

очевидно, пов’язане з р. [кочера́] «сукуватий стовбур », [коко́ра] «довга соснова балка із зігнутим кінцем»;

менш вірогідне припущення (Дмитриев 565) про те, що джерелом слова кочерга́ є тюрк. *köcirgä (пор. ног. кöшерге «палиця з залізним гачком», каз. кőшер «вісь», тат. кучǝр «тс.»);

мало обґрунтоване виведення з словотворчого компонента ко- і кореня чер(Шанский ЭИРЯ VII 209; Никончук Этимология 1977, 124–125), як і пов’язання з н. Kótschaufel «лопата для згрібання гною» (Mikl. EW 122) або з н. Kótschabe «скребачка для гною» (Karłowicz SWO 285);

п. [koczerga, koczerha] є, очевидно, запозиченнями із східнослов’янських мов;

р. кочерга́, бр. качарга́, п. ст. koczarga;

загальноприйнятої етимології немає;

реконструюються [*kokory-k-, *kokory-čь, *kokory-šь, *kokor-(ь)n-] як похідні від назви якоїсь рослини [*kokor-], можливо, редуплікованого варіанта основи *kor-ę «корінь рослини» або від [*kokor-] «корінь; дерево, кущ; пень з корінням; скуйовджене волосся», оскільки одні види цих рослин мають сильно розгалужене чи довге кореневище, інші своїм розчепіреним у різні боки і вгору листям чи гіллям або китицями квіток подібні до розгалуженого кореневища чи скуйовдженого волосся;

пор. синонімічні назви цих же рослин п. ст. korzeń bukowy «хвилівник звичайний; рутка лікарська; ряст», вл. swjateje Marijne koruški «тс.», букв. «корінці св. Марії», п. ст. korzyk «ряст; рутка лікарська», слн. kôrček «цикламен європейський»;

зближення з нар. -лат. *cochlea «локон, пасмо волосся» (Bern. І 540), як і з р. [κо́κορα] «товстий коржик», [коку́ра] «весільний пиріг, калач» (Фасмер II 283), недостатньо аргументоване;

виведення польських назв цих рослин від ст. kokorzyka «півник» (Karłowicz SWO 286) викликає сумнів;

р. [кокорички] «ряст порожнистий», [коко́рочки] «тс.», [кокорвя́га] «хвилівник звичайний», [кокорнак, коко́рник, кокорня́к] «тс.», [коко́рыш] «собача петрушка, Aethusa cynapium; рутка лікарська, Fumaria oîîicinalis L.», п. Kokoryczka «купина; [ряст порожнистий; рутка лікарська]; (заст.) конвалія», kokorycz «ряст; рутка лікарська», kokorzyk «тс.; копитняк, Asarum L.», kokornak «хвилівник; ряст; рутка», ст. kokorak «хвилівник звичайний», kokorzek «тс.; ряст», kokorek «ряст», ч. kokořík «купина», [kokořínek, kokořičník] «тс.», [koukoříček] «конвалія», мор. [kokořič] «тс.», ст. kokořiek «купина», kokořič «тс.», [kokořice] «повитиця, Cuscuta», [kokorňák] «ромашка лікарська, Matricaria chamomilla L.», слц. [kokořík] «купина», lkukurík, kykyrík], ВЛ. kokorička «тс.», kokorč «ряст», kokorac «бруслина європейська, Evonymus europaea L.», kokornak «хвилівник звичайний», нл. [kokorac] «бруслина», [kokornac] «тс.», kokordac «рутка лікарська», kokrik «тс.», kokornak «ріжки, Claviceps purpurea Tul.», болг. [коко́рче] «фіалка триколірна, Viola tricolor L.; ромашка лікарська», [кокорчо] «нагідки лікарські, Calendula officirıalis L.», кукуря́к «чемерник білий, Helleborus odorus», [кукуpи́н, кукуро́к, кукуря́г] «тс.», [ко́кор] «тс.; адоніс весняний, горицвіт, Adonis vernalis L.; максамосійка, Papaver rhoeas L.», м. кукурек «чемерник білий», [кукуру́шка] «глід (дерево), Crataegus», схв. kòkornjāk «ромашка лікарська», кокорнак «тс.», kokoruša «собача петрушка», kukòrijek «чемерник», kukùrijek, kukùrīk «тс.», кукỳрēк «тс.; мак польовий, Papaver argemone L.», слн. kokórek «цикламен європейський, Cyclamen europeum L.», [kokorček] «тс.», kokórik «тс.; повитиця»;