КОКЕТЛИВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
коке́тка «жінка, що намагається подобатися чоловікам»
֊р. болг. коке́тка, бр. каке́тка, п. kokietka, kokieta, ч. слц. koketa, koketka, вл. koketa, м. кокета, схв. кокèта, слн. kokétka;
запозичення з французької мови;
фр. coquette «кокетка», жін. р. прикметника coquet «той, хто прагне подобатися, занадто стежить за своєю зовнішністю», через дієслово coqueter «кокетувати, залицятися до когось (‹ походжати як півень; кудкудакати)» виводиться від coq «півень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
коке́та
«тс.»
коке́тливий
коке́тство
кокетува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| coquette «кокетка» | французька |
| coquet «той, хто прагне подобатися, занадто стежить за своєю зовнішністю» | французька |
| coqueter «кокетувати, залицятися до когось (‹ походжати як півень; кудкудакати)» | французька |
| coq «півень» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України