КОКЕТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

֊р. болг. коке́тка, бр. каке́тка, п. kokietka, kokieta, ч. слц. koketa, koketka, вл. koketa, м. кокета, схв. кокèта, слн. kokétka;

запозичення з французької мови;

фр. coquette «кокетка», жін. р. прикметника coquet «той, хто прагне подобатися, занадто стежить за своєю зовнішністю», через дієслово coqueter «кокетувати, залицятися до когось (‹ походжати як півень; кудкудакати)» виводиться від coq «півень»;

неясне;

можливо, результат трансформації слова коке́тка у народній мові за зразком слів типу господи́ня, газди́ня тощо;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з укр. хлист «прут, різка» або з п. chłystek «жевжик»;

до семантики з останнім пор. коке́тка «верхня частина жіночої блузи»;

р. хля́стик, бр. хля́сцік;