КОЙКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з російської мови;

р. ко́йка походить від гол. kooi «клітка; загін, загорода, кошара; (мор.) койка», що зводиться (можливо, за посередництвом раннього нвн. kaue «гірнича хатина над шахтою») до лат. cavea «перегородка; обгороджене місце, клітка; вулик», похідного від прикметника cavus «порожній, пустий; видовбаний; порожнистий»;

існує думка про русифікацію голландської форми під впливом р. -ко́ить, поко́й і под. (Зеленин РФВ 63, 406);

сумнівне виведення слова койка від нн. kôje «перегородка» (Фасмер II 280) чи безпосередньо від нім. Koje «місце для спання на пароплаві» (Шелудько 34);

р. бр. болг. ко́йка, п. kojka, koja, ч. kóje, слц. kója;

запозичення з польської мови: Sп. kojec «клітка для свійської птиці; огорожа на скотному дворі, у хліву, у курнику; приміщення для пташенят, маленьких тварин; [місце в коморі, огороджене для зерна; скриня, ящик для зерна; огорожа за домом для свиней чи інших маленьких тварині» пов’язане з ст. kojec «клітка; клітка для домашньої птиці, приміщення для птахів і тварин», що є результатом видозміни форми kociec «тс.», якій відповідає укр. [коте́ць] «комишева загата для ловлі риби», [куті́ць] «клітка; огорожа для свиней, овець»;

виводиться також (Куркина Этимология 1970, 94–95) від псл. *kojiti «заспокоювати» (пор. укр. по́ кій);

очевидно, запозичення з російської мови;

р. [ко́н(н)ик] «широка лава біля дверей у вигляді скрині для спання, зберігання посуду, продуктів; лава під іконами; місце, де ставлять ікони; шафка під лавою для посуду і продуктів», [ко́н(н)ичек] «широка лава біля дверей у вигляді скрині» є результатом видозміни слова [ико́нник] «поличка для ікон; лава, що йде від переднього кутка хати», похідного від ико́на «ікона»;

пов’язання з р. ко́йка (Даль II 151) або з поко́й (Фасмер II 310; Преобр. І 330) позбавлене підстав;