КОЗЛИКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́злик «цвіркун польовий, Gryllus campestris L.» (ент.)
пор. р. козя́вка «комашка, кузька», пов’язане з коза́ через схожість вусиків комах з рогами кози (Фасмер II 279);
похідне утворення від козел, очевидно, зумовлене формою вусиків комахи, подібних до козлиних рогів (Горностаев 59; Urania Tierr. Insekten 77, 78);
бр. [казёл] «коник»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
казёл «коник» | білоруська |
козя́вка «комашка, кузька» | російська |
козя́вка «комашка, кузька» | ? |
коза́ | ? |
козел | ? |
козлик «валеріана, Valeriana L.» (бот.)
назва зумовлена неприємним запахом кореня рослини, що порівнювався з запахом, козла;
псл. *kozьlikъ, похідне від kozьlъ «козел, цап», пов’язаного з koza, укр. коза́;
п. kozłek «валеріана», ст. kozieł, koźlik, ч. kozlík, [kozelec], слц. kozlík, слн. kozlík, [kózelc, kozlìč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козляк
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kozłek «валеріана» | польська |
*kozьlikъ | праслов’янська |
kozlík | словацька |
kozlík | словенська |
коза́ | українська |
kozelec | українська |
kózelc «тс.» | українська |
kozlìč «тс.» | українська |
kozlík | чеська |
kozьlъ «козел, цап» | ? |
kozieł | ? |
koźlik | ? |
ки́злик «молодий лящ»
очевидно, діалектний фонетичний варіант назви молодого ляща [ко́злик];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́злик | українська |
коза́ «самиця козла, Capra hircus L.» (зоол.)
запозиченням із слов’янських мов вважається алб. kozinë «вовна», k’ozë «печене козяче м’ясо»;
неприйнятне твердження про запозичення слов’янських форм з тюркських мов, у яких є слова типу тур. käzä «коза», крим.-тат. чаг. kätši, тат. [kädzä], чув. качака «тс.» (Korsch RSI III 337; Niederle RÉS II 23–25; Трубачев Назв. дом. жив. 86–89);
виведення псл. koza і дінд. aja від давнішого іє. *xg’a (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 161 –162) непереконливе;
існує думка про давню контамінацію двох первісних основ – *(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s)kēg-/ *(s)kəg- «підскакую») і *ag’a-/*ag’i- «коза» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 18, 58–59);
зіставляється також з алб. keth «козеня», дангл. hǽcen «тс.», hacele «плащ», гот. hakuls, дісл. Hqkull «тс.; верхній одяг», снн. hoken «козлик» (Meyer EW 185; Pedersen KZ 36, 335; Holthausen AeWb 143; Младенов Slavia 10, 251; RÉS 4, 197; Meillet Études 172; Bern. І 595–596; Torp 67; Pokorny 517–518) і з дінд. chagaḥ «козел», chagā «коза» (Uhlenbeck 94; Zupitza GG 27);
очевидно, споріднене з дінд. aja «тс.», ajáḥ «козел», сперс. azak «коза», лит. ožkà «коза», ožỹs «козел», прус. wosse «коза», як псл. kostь «кістка» з дінд. ásthi «тс.»;
псл. koza;
р. болг. коза́, бр. каза́, др. коза, п. ч. слц. вл. koza, нл. слн. kóza, полаб. ťöză (küza), м. коза, схв. кòза, стсл. коза «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кі́зій
«козячий»
кізли́ця
«сарна»
кізли́чка
«козина шкура»
кізля́
«маля кози»
кізля́к
«тс.»
кізь-кізь
(вигук, яким підкликають кіз)
коз
(вигук, яким відганяють кіз)
коза́р
«пастух кіз»
коза́рка
«загін, хлів для кіз»
козе́л
«цап»
козеня́
козина́
«копчене бараняче м’ясо»
кози́на
«тс.»
кози́нець
«сарай для кіз»
ко́зи́ний
«такий як у кози; який пасе кози»
кози́нячий
кози́ця
козівни́к
«фахівець з козівництва»
козівни́цтво
ко́зій
«козячий»
ко́злик
козли́н
«цапиний, баранячий»
козли́на
«тс.; м’ясо козла або кози»
козли́ця
ко́злище
«цап, козел»
(заст.)
козлови́на
«козяча або козляча шкіра»
козло́вня
«підприємство, де обробляється козляча шкіра»
козлуватий
«з коротким хвостом»
козля́
«тс.; цапеня»
козля́тина
«м’ясо козла або кози»
козля́чий
«тс.; пошитий із шкіри, хутра цапа»
ко́зува́тий
«схожий на козу»
козу́ля
«дика коза, сарна»
козь-козь
«тс.»
ко́зю́-ко́зю́
козю́сю-козю́сю
козя́
козя́р
«тс.»
козя́рка
«обгризена (козами) гілка»
козя́тко
ко́зя́чий
косу́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kozinë «вовна» | албанська |
keth «козеня» | албанська |
каза́ | білоруська |
коза́ | болгарська |
koza | верхньолужицька |
hakuls | готська |
hǽcen «тс.» | давньоанглійська |
aja | давньоіндійська |
chagaḥ «козел» | давньоіндійська |
aja «тс.» | давньоіндійська |
ásthi «тс.» | давньоіндійська |
Hqkull «тс.; верхній одяг» | давньоісландська |
коза | давньоруська |
*xg'a | індоєвропейська |
kätši | кримсько-татарська |
ožkà «коза» | литовська |
коза | македонська |
kóza | нижньолужицька |
ťöză (küza) | полабська |
koza | польська |
koza | праслов’янська |
kostь «кістка» | праслов’янська |
koza | праслов’янська |
wosse «коза» | прусська |
коза́ | російська |
кòза | сербохорватська |
hoken «козлик» | середньонижньонімецька |
azak «коза» | середньоперська |
koza | словацька |
kóza | словенська |
коза «тс.» | старослов’янська |
kädzä | татарська |
käzä «коза» | турецька |
kätši | чагатайська |
koza | чеська |
качака «тс.» | чуваська |
k'ozë «печене козяче м’ясо» | ? |
*(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s) | ? |
*(s)kəg- «підскакую» | ? |
*ag'a-/*ag'i- «коза» | ? |
hacele «плащ» | ? |
chagā «коза» | ? |
ajáḥ «козел» | ? |
ožỹs «козел» | ? |
коза́ «дрюк з двома суками для підпирання воза під час змазування; вид човна на Кубані»
псл. koza, kozьlъ «обрубок дерева чи примітивний дерев’яний пристрій, схожий на тварину з ногами», результат перенесення назв тварин koza «коза», kozьlъ «козел»;
думка про запозичення р. ко́злы «сидіння для кучера» з польської і німецької мов (Фасмер II 278; Bern. I 596) позбавлена підстав;
р. [коза́] «козли для пиляння дров; вогнище під час молотіння вночі; пристосування для перенесення тягарів на спині; верстат кустаря, що робить іграшки; пристосування для виття канатів», ко́злы «сидіння для кучера; підставки з колод, дрючків, дощок; [основи, опори мостів; крокви]», [козёл] «козли, підставка, колоди, поставлені в піраміду; два ввіткнуті в землю коли, з’єднані і перев’язані вгорі; оборіг для зерна; копиця сіна», бр. коза́ «двометрова мірка у формі циркуля, сажень; (заст.) заплічні носилки», ко́злы «сидіння для кучера; козли для пиляння дров; підставка», п. koza «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами», kozioł «сидіння для кучера», kozły «збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення», ч. koza «козли для пиляння дров; [чотиринога підставка]», [kozel] «стояк для сушіння снопів», kozlík «пристрій для різання дров; сидіння для кучера», слц. koza «козли», kozol «копиця», вл. kózly «кроква», kozol «тс.; сидіння кучера», kózlík «сидіння кучера; козли для пиляння», болг. [коза́] «поперечна балка в даху», козе́л «кроква», ко́зла «дерев’яна опора пішоходного моста; сидіння для кучера», схв. кòзе (мн.) «козли для пиляння і риштування», [кȍзла] «дерев’яна деталь плуга», [кòзлац] «підставка для сушіння сіна», [козàлац, козлȁц] «тс.», слн. kôza «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]», kôzel «сидіння для кучера; підставки з дерева, козли»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кізли
«крокви»
кі́злик
«відгородка на гарбі для палива»
кізли́ни
кі́злини
«підставки, на яких лежить кінець вала; кілочки, забиті в боки цих підставок, щоб по них можна було лазити»
кізли́ння
козе́л
«стовп чи підставка для череня гончарної печі; сидіння для кучера»
козе́лець
«штатив у витушці; знаряддя, що підкладалося під важіль»
козе́лци
«дрючки, зчеплені під кутом і накладені на гребінь хати для зміцнення даху від вітру»
ко́зи
«примітивний ткацький верстат»
ко́зка
«примітивний плуг без колішні»
козла
«сидіння для кучера; [кроква] Я»
ко́зли
«сидіння для кучера; підставка для пиляння дров»
ко́зли́
ко́злики
ко́злини
ко́злік
«витушка»
ку́зьла
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
коза́ «двометрова мірка у формі циркуля, сажень; (заст.) заплічні носилки» | білоруська |
коза́ «поперечна балка в даху» | болгарська |
kózly «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» | верхньолужицька |
kozol «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» | верхньолужицька |
kózlík «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» | верхньолужицька |
koza «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» | польська |
kozioł «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» | польська |
kozły «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» | польська |
koza | праслов’янська |
ко́злы «сидіння для кучера» | російська |
коза́ «козли для пиляння дров; вогнище під час молотіння вночі; пристосування для перенесення тягарів на спині; верстат кустаря, що робить іграшки; пристосування для виття канатів» | російська |
кòзе «козли для пиляння і риштування» (мн.) | сербохорватська |
koza «козли»«копиця» | словацька |
kozol «козли»«копиця» | словацька |
kôza «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]»«сидіння для кучера; підставки з дерева, козли» | словенська |
kôzel «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]»«сидіння для кучера; підставки з дерева, козли» | словенська |
ко́злы «сидіння для кучера; підставки з колод, дрючків, дощок; [основи, опори мостів; крокви]» | українська |
козёл «козли, підставка, колоди, поставлені в піраміду; два ввіткнуті в землю коли, з’єднані і перев’язані вгорі; оборіг для зерна; копиця сіна» | українська |
ко́злы «сидіння для кучера; козли для пиляння дров; підставка» | українська |
kozel «стояк для сушіння снопів»«пристрій для різання дров; сидіння для кучера» | українська |
kozlík «стояк для сушіння снопів»«пристрій для різання дров; сидіння для кучера» | українська |
козе́л «кроква» | українська |
ко́зла «дерев’яна опора пішоходного моста; сидіння для кучера» | українська |
кȍзла «дерев’яна деталь плуга» | українська |
кòзлац «підставка для сушіння сіна» | українська |
козàлац | українська |
козлȁц «тс.» | українська |
koza «козли для пиляння дров; [чотиринога підставка]» | чеська |
kozьlъ «обрубок дерева чи примітивний дерев’яний пристрій, схожий на тварину з ногами» | ? |
koza «коза» | ? |
kozьlъ «козел» | ? |
козе́л «бедринець ломикаменевий, Pimpinella saxifraga L.; борщівник сибірський, Heracleum sibiricum L.; борщівник європейський, H. spondylium L.» (бот.)
результат перенесення на бедринець ломикаменевий назви тварини козе́л՝, перенесення зумовлене, очевидно, високою поживністю цієї рослини для свійських тварин, у т. ч. й кіз;
борщівник сибірський, який належить до тієї самої родини зонтичних, має багато ознак, спільних з бедринцем ломикаменевим;
р. [козёл] «тс.», [козеле́ц] «тс.; борщівник сибірський»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́злики
«бедринець ломикаменевий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
козеле́ц «тс.; борщівник сибірський» | українська |
й | чеська |
козе́л | ? |
й | ? |
козёл «тс.» | ? |
козе́л «молодий лящ, Abramis brama (L.)» (іхт.)
мотивація перенесення неясна;
очевидно, результат перенесення назви козе́л «цап»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козлик
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
козе́л «цап» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України