КОЗИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
коза́ «самиця козла, Capra hircus L.» (зоол.)
запозиченням із слов’янських мов вважається алб. kozinë «вовна», k’ozë «печене козяче м’ясо»;
неприйнятне твердження про запозичення слов’янських форм з тюркських мов, у яких є слова типу тур. käzä «коза», крим.-тат. чаг. kätši, тат. [kädzä], чув. качака «тс.» (Korsch RSI III 337; Niederle RÉS II 23–25; Трубачев Назв. дом. жив. 86–89);
псл. koza;
очевидно, споріднене з дінд. aja «тс.», ajáḥ «козел», сперс. azak «коза», лит. ožkà «коза», ožỹs «козел», прус. wosse «коза», як псл. kostь «кістка» з дінд. ásthi «тс.»;
зіставляється також з алб. keth «козеня», дангл. hǽcen «тс.», hacele «плащ», гот. hakuls, дісл. Hqkull «тс.; верхній одяг», снн. hoken «козлик» (Meyer EW 185; Pedersen KZ 36, 335; Holthausen AeWb 143; Младенов Slavia 10, 251; RÉS 4, 197; Meillet Études 172; Bern. І 595–596; Torp 67; Pokorny 517–518) і з дінд. chagaḥ «козел», chagā «коза» (Uhlenbeck 94; Zupitza GG 27);
існує думка про давню контамінацію двох первісних основ – *(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s)kēg-/ *(s)kəg- «підскакую») і *ag’a-/*ag’i- «коза» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 18, 58–59);
виведення псл. koza і дінд. aja від давнішого іє. *xg’a (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 161 –162) непереконливе;
р. болг. коза́, бр. каза́, др. коза, п. ч. слц. вл. koza, нл. слн. kóza, полаб. ťöză (küza), м. коза, схв. кòза, стсл. коза «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кі́зій
«козячий»
кізли́ця
«сарна»
кізли́чка
«козина шкура»
кізля́
«маля кози»
кізля́к
«тс.»
кізь-кізь
(вигук, яким підкликають кіз)
коз
(вигук, яким відганяють кіз)
коза́р
«пастух кіз»
коза́рка
«загін, хлів для кіз»
козе́л
«цап»
козеня́
козина́
«копчене бараняче м’ясо»
кози́на
«тс.»
кози́нець
«сарай для кіз»
ко́зи́ний
«такий як у кози; який пасе кози»
кози́нячий
кози́ця
козівни́к
«фахівець з козівництва»
козівни́цтво
ко́зій
«козячий»
ко́злик
козли́н
«цапиний, баранячий»
козли́на
«тс.; м’ясо козла або кози»
козли́ця
ко́злище
«цап, козел»
(заст.)
козлови́на
«козяча або козляча шкіра»
козло́вня
«підприємство, де обробляється козляча шкіра»
козлуватий
«з коротким хвостом»
козля́
«тс.; цапеня»
козля́тина
«м’ясо козла або кози»
козля́чий
«тс.; пошитий із шкіри, хутра цапа»
ко́зува́тий
«схожий на козу»
козу́ля
«дика коза, сарна»
козь-козь
«тс.»
ко́зю́-ко́зю́
козю́сю-козю́сю
козя́
козя́р
«тс.»
козя́рка
«обгризена (козами) гілка»
козя́тко
ко́зя́чий
косу́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kozinë «вовна» | албанська |
| keth «козеня» | албанська |
| каза́ | білоруська |
| коза́ | болгарська |
| koza | верхньолужицька |
| hakuls | готська |
| hǽcen «тс.» | давньоанглійська |
| aja «тс.» | давньоіндійська |
| ásthi «тс.» | давньоіндійська |
| chagaḥ «козел» | давньоіндійська |
| aja | давньоіндійська |
| Hqkull «тс.; верхній одяг» | давньоісландська |
| коза | давньоруська |
| *xg'a | індоєвропейська |
| kätši | кримсько-татарська |
| ožkà «коза» | литовська |
| коза | македонська |
| kóza | нижньолужицька |
| ťöză (küza) | полабська |
| koza | польська |
| koza | праслов’янська |
| kostь «кістка» | праслов’янська |
| koza | праслов’янська |
| wosse «коза» | прусська |
| коза́ | російська |
| кòза | сербохорватська |
| hoken «козлик» | середньонижньонімецька |
| azak «коза» | середньоперська |
| koza | словацька |
| kóza | словенська |
| коза «тс.» | старослов’янська |
| kädzä | татарська |
| käzä «коза» | турецька |
| kätši | чагатайська |
| koza | чеська |
| качака «тс.» | чуваська |
| k'ozë «печене козяче м’ясо» | ? |
| ajáḥ «козел» | ? |
| ožỹs «козел» | ? |
| hacele «плащ» | ? |
| chagā «коза» | ? |
| *(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s) | ? |
| *(s)kəg- «підскакую» | ? |
| *ag'a-/*ag'i- «коза» | ? |
ко́зуб «короб, кошик з лика»
псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;
пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;
розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;
малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);
неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);
п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козуба́тий
«пузатий»
ко́зубень
козубе́нька
козубе́ць
козу́бка
козубня́
ко́зубом
«від морозу зробитися твердим, як кора»
(у виразі к. стати] (про мокрий одяг)
ку
кузе́нька
«невеликий луб’яний кошик з двома ручками, переважно для ягід»
ку́зуб
кузубе́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки» | латинська |
| kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба» | польська |
| kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори» | праслов’янська |
| *čeznǫti «зникати» | праслов’янська |
| кози́ца «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей» | російська |
| ку́зов «кошик з лика або березової кори» | російська |
| kozub «топка, камін» | словацька |
| kozòl «кошик з кори» | словенська |
| kozúbek «кошик з березової кори» | чеська |
| koza «коза» | ? |
| близькі | ? |
| ко́зевка «шкіряний бурдюк» | ? |
| кози́на «мішечок для грошей, гаманець» | ? |
| ко́жа «кора дерева, луб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України