КОЖНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́жний
псл. tažъdo/kъžьde «тс.», спочатку, очевидно, «хто-небудь, будь-хто», що було результатом злиття відмінюваного компонента *къ- «хто» з складним компонентом -žьdo/-žьde, утвореним з підсилювальної частки že (žь) «же, ж» та неозначеної і питальної частки -do/-de, як у *kъde «де»;
пор. гот. ƕarjis «котрий, який; який-небудь» і kar «де», лит kurìs «котрий, який; який-небудь» і kur «де, куди»;
відмінювання займенникового компонента *kъ- з первісним нерозрізненням його за родами пізніше замінилось відмінюванням складного компонента -žьdo (›-žьdъjb);
паралелізм початкових *ko-, *ka- не зовсім ясний;
складний компонент -žьdo у порівнянні з -žbde є пізнішим утворенням – кінцеве -о могло виникнути під впливом займенника *kъto «хто» (Vasmer ZfSIPh 20, 321–323);
неприйнятне зближення -žьdo з лат. hīc «цей», hōc «тс.» (Otrębski PF 20, 182–184);
сумнівне виведення -žьde, -žbdo від псл. žьdati «чекати» (Bern. І 675; Mikl. EW 62; Holub–Lyer 238; Machek ESJČS 197);
р. ка́ждый, [ка́ждный, ка́жен, ка́же́нный, каже́ный, ка́жень, ка́жин, ка́жний, ка́жный, ко́жен, ко́жный], бр. ко́жны, [ка́жен, кажі́ный, ка́жный, ко́ждый, ко́жен, ко́жный], др. кажьдыи, кождыи, кожьдо, къжьдо, кыиже «тс.», кажьдо «тс.; хто», коѥжьдо, кыижьдо «тс.», п każdy «кожний», [każden, kozden, kożdy, kużden, kużdy], ч. každý, [koždy], слц. každý, вл. нл. kóždy, полаб. kozdümĕ, c.цсл. každе, každi, každo, kbžde, kbždo, стсл. ҝожьдо, къжьдо, къжьде, кыижьде, кыижьдо «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́ждий
ка́жмний
кажні́ненький
«кожний без винятку»
кажні́сінький
ко́ждий
кожді́сенький
ко́жен
кожні́сінький
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́жны | білоруська |
kóždy | верхньолужицька |
ƕarjis «котрий, який; який-небудь» | готська |
кажьдыи | давньоруська |
hīc «цей» | латинська |
kóždy | нижньолужицька |
kozdümĕ | полабська |
c.цсл. každе | полабська |
každi | полабська |
každo | полабська |
kbžde | полабська |
kbždo | полабська |
tažъdo/kъžьde «тс.» | праслов’янська |
žьdati «чекати» | праслов’янська |
ка́ждый | російська |
každý | словацька |
ҝожьдо | старослов’янська |
ка́ждный | українська |
ка́жен | українська |
ка́же́нный | українська |
каже́ный | українська |
ка́жень | українська |
ка́жин | українська |
ка́жний | українська |
ка́жный | українська |
ко́жен | українська |
ко́жный | українська |
ка́жен | українська |
кажі́ный | українська |
ка́жный | українська |
ко́ждый | українська |
ко́жен | українська |
ко́жный | українська |
кождыи | українська |
кожьдо | українська |
къжьдо | українська |
кыиже «тс.» | українська |
кажьдо «тс.; хто» | українська |
коѥжьдо | українська |
кыижьдо «тс.» | українська |
п każdy «кожний» | українська |
każden | українська |
kozden | українська |
kożdy | українська |
kużden | українська |
kużdy | українська |
koždy | українська |
къжьдо | українська |
къжьде | українська |
кыижьде | українська |
кыижьдо «тс.» | українська |
každý | чеська |
*къ- «хто» | ? |
-žьdo/-žьde | ? |
-do/-de | ? |
*kъde «де» | ? |
ƕarjis «котрий, який; який-небудь» | ? |
kar «де» | ? |
kurìs «котрий, який; який-небудь» | ? |
kur «де, куди» | ? |
*kъ- (›-žьdъjb) | ? |
*ko- | ? |
*ka- | ? |
*kъto «хто» | ? |
-žьdo | ? |
hōc «тс.» | ? |
-žьde | ? |
-žbdo | ? |
хто
псл. kъto – складне слово, утворене з двох займенників: къ, спорідненого з лит. kàs «хто, що», лтс. kas «тс.», гр. τέο «кого, чий», алб. kë «кого», лат. quī «який, котрий», ав. дперс. ka- «хто, котрий», kā- «тс.», дінд. kás «хто», хет. kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-), що виділяється також в укр. ко́жний, ко́трий, куди́ тощо, і -to, похідного від псл. tъ (наявний лише в наз. – зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.);
форма з х в українській та деяких інших мовах постала внаслідок дисиміляції проривних кт і заміни першого з них фрикативним х;
р. кто, [хто], бр. хто, др. къто, п. слц. kto, ч. kdo (під впливом kde «де», kdy «коли»), ст. kto, вл. štî (під впливом što «що»), нл. chto, схв. тко̏ (метатеза), ко̏, слн. kdî, стсл. къто;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кто
нікогі́сінько
ніхто́
ніхтогі́сінько
ніхтони́ця
«підла жінка»
фто
хто́кало
хто́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ka- «хто, котрий» | авестійська |
kë «кого» | албанська |
хто | білоруська |
štî (під впливом što «що») | верхньолужицька |
τέο «кого, чий» | грецька |
kás «хто» | давньоіндійська |
ka- «хто, котрий» | давньоперська |
къто | давньоруська |
quī «який, котрий» | латинська |
kas «тс.» | латиська |
kàs «хто, що» | литовська |
chto | нижньолужицька |
kto | польська |
kъto | праслов’янська |
tъ (наявний лише в наз. -- зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.) | праслов’янська |
кто | російська |
тко̏ (метатеза) | сербохорватська |
kto | словацька |
kdî | словенська |
къто | старослов’янська |
ко́жний | українська |
хто | українська |
ко̏ | українська |
kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-) | хетська |
kdo (під впливом kde «де», kdy «коли») | чеська |
къ | ? |
kā- «тс.» | ? |
ко́трий | ? |
куди́ | ? |
-to | ? |
kto | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України