КОЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́жний

псл. tažъdo/kъžьde «тс.», спочатку, очевидно, «хто-небудь, будь-хто», що було результатом злиття відмінюваного компонента *къ- «хто» з складним компонентом -žьdo/-žьde, утвореним з підсилювальної частки že (žь) «же, ж» та неозначеної і питальної частки -do/-de, як у *kъde «де»;
пор. гот. ƕarjis «котрий, який; який-небудь» і kar «де», лит kurìs «котрий, який; який-небудь» і kur «де, куди»;
відмінювання займенникового компонента *kъ- з первісним нерозрізненням його за родами пізніше замінилось відмінюванням складного компонента -žьdo (›-žьdъjb);
паралелізм початкових *ko-, *ka- не зовсім ясний;
складний компонент -žьdo у порівнянні з -žbde є пізнішим утворенням – кінцеве -о могло виникнути під впливом займенника *kъto «хто» (Vasmer ZfSIPh 20, 321–323);
неприйнятне зближення -žьdo з лат. hīc «цей», hōc «тс.» (Otrębski PF 20, 182–184);
сумнівне виведення -žьde, -žbdo від псл. žьdati «чекати» (Bern. І 675; Mikl. EW 62; Holub–Lyer 238; Machek ESJČS 197);
р. ка́ждый, [ка́ждный, ка́жен, ка́же́нный, каже́ный, ка́жень, ка́жин, ка́жний, ка́жный, ко́жен, ко́жный], бр. ко́жны, [ка́жен, кажі́ный, ка́жный, ко́ждый, ко́жен, ко́жный], др. кажьдыи, кождыи, кожьдо, къжьдо, кыиже «тс.», кажьдо «тс.; хто», коѥжьдо, кыижьдо «тс.», п każdy «кожний», [każden, kozden, kożdy, kużden, kużdy], ч. každý, [koždy], слц. každý, вл. нл. kóždy, полаб. kozdümĕ, c.цсл. každе, každi, každo, kbžde, kbždo, стсл. ҝожьдо, къжьдо, къжьде, кыижьде, кыижьдо «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́ждий
ка́жмний
кажні́ненький «кожний без винятку»
кажні́сінький
ко́ждий
кожді́сенький
ко́жен
кожні́сінький «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́жны білоруська
kóždy верхньолужицька
ƕarjis «котрий, який; який-небудь» готська
кажьдыи давньоруська
hīc «цей» латинська
kóždy нижньолужицька
kozdümĕ полабська
c.цсл. každе полабська
každi полабська
každo полабська
kbžde полабська
kbždo полабська
tažъdo/kъžьde «тс.» праслов’янська
žьdati «чекати» праслов’янська
ка́ждый російська
každý словацька
ҝожьдо старослов’янська
ка́ждный українська
ка́жен українська
ка́же́нный українська
каже́ный українська
ка́жень українська
ка́жин українська
ка́жний українська
ка́жный українська
ко́жен українська
ко́жный українська
ка́жен українська
кажі́ный українська
ка́жный українська
ко́ждый українська
ко́жен українська
ко́жный українська
кождыи українська
кожьдо українська
къжьдо українська
кыиже «тс.» українська
кажьдо «тс.; хто» українська
коѥжьдо українська
кыижьдо «тс.» українська
п każdy «кожний» українська
każden українська
kozden українська
kożdy українська
kużden українська
kużdy українська
koždy українська
къжьдо українська
къжьде українська
кыижьде українська
кыижьдо «тс.» українська
každý чеська
*къ- «хто» ?
-žьdo/-žьde ?
-do/-de ?
*kъde «де» ?
ƕarjis «котрий, який; який-небудь» ?
kar «де» ?
kurìs «котрий, який; який-небудь» ?
kur «де, куди» ?
*kъ- (›-žьdъjb) ?
*ko- ?
*ka- ?
*kъto «хто» ?
-žьdo ?
hōc «тс.» ?
-žьde ?
-žbdo ?

хто

псл. kъto – складне слово, утворене з двох займенників: къ, спорідненого з лит. kàs «хто, що», лтс. kas «тс.», гр. τέο «кого, чий», алб. kë «кого», лат. quī «який, котрий», ав. дперс. ka- «хто, котрий», kā- «тс.», дінд. kás «хто», хет. kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-), що виділяється також в укр. ко́жний, ко́трий, куди́ тощо, і -to, похідного від псл. tъ (наявний лише в наз. – зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.);
форма з х в українській та деяких інших мовах постала внаслідок дисиміляції проривних кт і заміни першого з них фрикативним х;
р. кто, [хто], бр. хто, др. къто, п. слц. kto, ч. kdo (під впливом kde «де», kdy «коли»), ст. kto, вл. štî (під впливом što «що»), нл. chto, схв. тко̏ (метатеза), ко̏, слн. kdî, стсл. къто;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кто
нікогі́сінько
ніхто́
ніхтогі́сінько
ніхтони́ця «підла жінка»
фто
хто́кало
хто́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ka- «хто, котрий» авестійська
«кого» албанська
хто білоруська
štî (під впливом što «що») верхньолужицька
τέο «кого, чий» грецька
kás «хто» давньоіндійська
ka- «хто, котрий» давньоперська
къто давньоруська
quī «який, котрий» латинська
kas «тс.» латиська
kàs «хто, що» литовська
chto нижньолужицька
kto польська
kъto праслов’янська
(наявний лише в наз. -- зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.) праслов’янська
кто російська
тко̏ (метатеза) сербохорватська
kto словацька
kdî словенська
къто старослов’янська
ко́жний українська
хто українська
ко̏ українська
kuiіє. *qu̯o-, *qu̯i-) хетська
kdo (під впливом kde «де», kdy «коли») чеська
къ ?
kā- «тс.» ?
ко́трий ?
куди́ ?
-to ?
kto ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України