КОДЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;

п. godło «умовний знак, символ; (ст.) знак, гасло, родове гасло», від якого походить і укр. [ґо́дло] «рід, плем’я; поріддя, кодло», пов’язується з дієсловом godzić (się) «годити(ся)»;

сумнівне пояснення слова (Vasmer ZfSlPh 9, 369) як запозичення з германських мов (пор. нвн. [kütt] «зграя птахів», голл. kudde «стадо») або пов’язання з р. коти́ться «родити» (про тварин) (Vaillant RÉS 13, 251), як і виведення з метатези форми, спорідненої з дісл. tygill «ремінь, зав’язка», нвн. Zügel «узда» (Loewenthal AfSlPh 37, 389);

р. [ко́дло] «поріддя, виплодок»;