КОДИФІКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кодифіка́ція «зведення у систему, в єдиний комплекс різних законів і постанов»
запозичення з французької мови;
фр. codification «кодифікація» утворене з іменника code «звід, збірник, зібрання законів, кодекс» і іменникового компонента -fication, що походить від лат. -ficātio (зн. в. -ficātiōnem), пов’язаного з дієсловом facere «робити»;
р. болг. кодифика́ция, бр. кадыфіка́цыя, п. kodyfikacja, ч. kodifikace, слц. kodifikácia, вл. kodifikacija, м. схв. кодифи кација, слн. kodifikácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кодифіка́тор
кодифікува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кадыфіка́цыя | білоруська |
| кодифика́ция | болгарська |
| kodifikacija | верхньолужицька |
| -ficātio (зн. в. -ficātiōnem) | латинська |
| кодифи кација | македонська |
| kodyfikacja | польська |
| кодифика́ция | російська |
| кодифи кација | сербохорватська |
| kodifikácia | словацька |
| kodifikácija | словенська |
| codification «кодифікація» | французька |
| kodifikace | чеська |
| -fication | ? |
| facere «робити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України