КОД — ЕТИМОЛОГІЯ

код «система умовних знаків; ключ для шифрування чи розшифрування тексту»

запозичення з французької мови;
фр. code «звід; збірник законів, кодекс» походить від лат. codex «збірник, реєстр, книга для записів, список постанов» (давніше «дощечка для записів»);
р. бр. болг. м. код, п. ч. слц. kod, слн. kód;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кодува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
код білоруська
код болгарська
codex «збірник, реєстр, книга для записів, список постанов» (давніше «дощечка для записів») латинська
код македонська
kod польська
код російська
kod словацька
kód словенська
code «звід; збірник законів, кодекс» французька
kod чеська

ко́да «поясок, крайка Я; стрічка на капелюсі Ж» (рідк.)

можливо, запозичення з молдавської мови, але молд. коа́дэ «хвіст; коса (волосся); держак; шлейф» сумнівне як основа виникнення українського слова з погляду семантики;
ще більш сумнівним є зближення (Stocki AfSlPh 25, 354) з незасвідченим рум. coda «хвіст; кочерга»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́ди «стрічки на капелюсі» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коа́дэ «хвіст; коса (волосся); держак; шлейф» молдавська
coda «хвіст; кочерга» румунська

коди́ «коли»

псл. ko-dy, *kъ-dy/*ko-da, *kъ-da;
споріднене з лит. kadà «коли», [kadù] «тс.», прус. kaden, kadden «як, тимчасом як, коли», лтс. kad «коли», дінд. kadā, ав. kadā «тс.»;
у першій своїй частині (kъ-/ko-) належить, як і перший компонент праслов’янського особового займенника kъ-to «хто», до первісного індоєвропейського займенникового кореня *kuo- (щодо розвитку значення пор. споріднені гр. πότε «коли», гот. ƕan «тс.»), а в другій містить псл. -da/-dy того самого походження, що й кінцеві частини в псл. *vьsçdu (-у), *vьsędy (-ě), укр. всю́ди;
р. [кады́, када́], п. kiedy, ч. [kedy], слц. kedy, ké, вл. hdy, нл. gdy, ст. kedy, болг. Кога́, м. кога, схв. кàда,слц. kdáj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коді́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kadā «тс.» авестійська
Кога́ болгарська
hdy верхньолужицька
kadā давньоіндійська
kad «коли» латиська
kadà «коли» литовська
кога македонська
gdy нижньолужицька
kiedy польська
ko-dy праслов’янська
-da/-dy праслов’янська
*vьsçdu (-у) праслов’янська
kaden прусська
кады́ російська
кàда сербохорватська
kedy словацька
ké словацька
kdáj словацька
всю́ди українська
када́ українська
kedy чеська
*kъ-dy/*ko-da ?
*kъ-da ?
kadù «тс.» ?
kadden «як, тимчасом як, коли» ?
kъ-to «хто» ?
*k (щодо розвитку значення пор. споріднені гр. πότε «коли», гот. ƕan «тс.») ?
*vьsędy (-ě) ?
kedy ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України