КОГУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

результат спільної для частини східних і західних слов’янських мов видозміни псл. *kokotъ «півень»;

рідковживаний суфікс -ut- замінив функціонально тотожне з ним -ot-;

менш переконливі спроби пояснити слово в польській і східнослов’янських мовах як запозичення з чеської мови (Nitsch RSl 8, 83–91; Havránek Slavia 24, 180; Дзендзелівський УЗЛП 77) або як збільшену форму до псл. *kokotъ (Otrębski Slavia 20, 236);

р. [ко́гут] «півень», бр. [кагу́т], п. kogut, ч. kohout, ст. kohút, слц. kohút, нл. ст. kogot «тс.»;

як семантичні паралелі пор. інші назви тетері: [дика курка, когу́т дикий, дикий півень], нвн. Birkhahn (букв. «березовий півень»);

результат перенесення на тетерю назви [ко́гу́т] «півень», викликаної зовнішньою подібністю цього птаха з ряду курячих до курей (Воїнств.– Кіст. 23–24; Птицы СССР 174);

п. [kogut], ч. [kohout], слц. [kohút] «тс.»;

результат перенесення на чорну жовну назви [ко́гу́т] «півень», очевидно, у зв’язку з деякою подібністю до півнячого гребеня червоної плями на голові в нього птаха;

очевидно, результат перенесення назви [ку́гут] «півень», пов’язаної з [ко́гу́т] «тс.; тетеря; китиця з півнячого пір’я на гуцульському капелюсі» (пор. як семантичну паралель [когу́тик] «верхівка смереки»);

мотивація зв’язку неясна;

очевидно, пов’язане з [ку́гут] «півень», фонетичним варіантом форми [ко́гу́т] «тс.»;

очевидно, результат контамінації слів [ковтки́] «тс.» і [ко́гу́т] «півень; китиця з півнячого пір’я на капелюсі»;

очевидно, пов’язане з [ко́гу́т] «півень»;

мотивація зв’язку неясна;

очевидно, пов’язане з [ко́гу́т] «півень» назва зумовлена тим, що загальний вигляд рослини подібний до постаті півня з розгорнутими крилами;

цю схожість можуть підсилювати червоні ягоди на верху рослини з кольором півнячого гребінця;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. заст. kogutek «курок» виникло, очевидно, в результаті переносного вживання kogutek «півник», зменш. від kogut «півень», спорідненого з укр. [ко́гут] «тс.»;

можливо, розвиток семантики польського слова пов’язаний із впливом нвн. Hahn «півень; курок»;

ч. kohoutek «курок», слц. kohútik «тс.»;

очевидно, результат перенесення назви [когу́тик] «півник», похідної від [ко́гу́т] «півень»;

перенесення могло бути зумовлене червоним кольором ягід деяких видів рослини, зокрема, купини кільчастої (Федченко– Флеров 253), або її довгасто-ланцетними листочками, що створюють подібність до забарвлення або форми півнячого гребінця;

на те саме семантичне зближення вказують інші назви купини: [кукурічка, кукуричка, кокоричка, кур-зілля, півник];

похідне утворення від [ко́гу́т] «півень»;

подібність до півня відбивають також інші назви косариків черепичастих: укр. [півники червоні], р. [кочетки́] (букв. «півники»), схв. [божји петешић] (букв. «божий півник»);

назва зумовлена, очевидно, схожістю рожевого забарвлення квіток і пурпурової оцвітини рослини з кольором півнячого гребінця (Нейштадт 169; Федченко–Флеров 258–259) або подібністю лінійно-мечовидного листя до довгастого пір’я у півнячому хвості;

запозичення з польської мови;

п. [kogutki] «сорт яблук», [kogutek] «тс.» є, очевидно, результатом перенесення назви kogutek «півник», похідної від kogut «півень», спорідненого з укр. [ко́гу́т] «тс.»;

мотивація перенесення неясна;

похідне утворення від [ко́гу́т] «півень»;

назва рослини зумовлена тим, що її квітки зібрані в щільне суцвіття, яке часто нагадує півнячий гребінець;